ДУХОВНІ ВПРАВИ СВЯТОГО ІГНАТІЯ ЛОЙОЛИ

Javascript DHTML Drop Down Menu Powered by dhtml-menu-builder.com
 

1-10  

[1] ВСТУПНІ ЗАУВАГИ,  

 

[2] Annotations 

 

[1] ПРИМЕЧАНИЯ 

 

[1] Uwagi wstępne

 

які сприяють кращому розумінню викладених нижче духовних вправ 

 

Propres à faciliter l'intelligence des Exercices spirituels qui suivent: 

 

ДЛЯ ЛУЧШЕГО ПОНИМАНИЯ ДУХОВНЫХ УПРАЖНЕНИЙ, 

 

[służące] do zdobycia pewnego zrozumienia Ćwiczeń Duchownych, które tu następują, 

 

і допоможуть як тому, хто їх подає, 

 

utiles à celui qui doit les donner, 

 

ПОМОГАЮЩИЕ КАК ДАЮЩЕМУ, 

 

i pomocne tak temu, który ich udziela, 

 

так і тому, хто їх приймає 

 

et à celui qui doit les recevoir. 

 

ТАК И ВОСПРИНИМАЮЩЕМУ ИХ 

 

jak i temu, który je odprawia. 

 

Заувага перша. Під назвою духовних вправ маємо на увазі кожен спосіб 

 

1 Première annotation. Par ce mot, Exercices spirituels, on entend toute manière 

 

Первое примечание:Под именем Духовных Упражнений разумеется всякий способ 

 

Uwaga pierwsza. Pod tym mianem "Ćwiczenia Duchowne" rozumie się wszelki sposób 

 

виконання іспиту совісті, 

розважання, 

споглядання, 

словесної чи мисленної молитви 

та інших духовних дій, 

про які піде мова нижче. 

 

d'examiner sa conscience, 

de méditer, 

de contempler, 

de prier vocalement et mentalement, 

et les autres opérations spirituelles 

dont nous parlerons dans la suite. 

 

испытания совести, 

размышления, 

созерцания, 

молитвы словесной и мысленной 

и других духовных действий, 

как об этом будет сказано впоследствии. 

 

rozmyślania, 

kontemplacji, 

modlitwy ustnej i myślnej 

i inne działania duchowne, 

jak o tym będzie dalej mowa. 

 

Оскільки, як гуляння, ходіння та бігання є вправами тілесними, 

 

En effet, comme se promener, marcher, courir, sont des exercices corporels: 

 

Ибо как телесным упражнением является: гуляние, хождение, бегание, 

 

Albowiem jak przechadzka, marsz i bieg są ćwiczeniami cielesnymi, 

 

так вправами духовними зветься і будь-який спосіб, за допомогою якого душа готується і налаштовується на те, аби позбутися всіляких 

 

de même les différents modes de préparer et de disposer l'âme à se défaire de toutes 

 

так и всякий способ, каким душа приготовляется и располагается для своего освобождения от всех 

 

tak podobnie ćwiczeniami duchownymi nazywa się wszelkie sposoby przygotowania i usposobienia duszy do usunięcia wszystkich 

 

невпорядкованих схильностей, 

 

ses affections déréglées, 

 

неупорядоченных влечений 

 

uczuć nieuporządkowanych, 

 

а щойно їх усунуто, 

 

et après s'en être défait, 

 

и, коль скоро они будут уничтожены, 

 

a po ich usunięciu – 

 

шукає та осягає Божу волю 

 

à chercher et à trouver la volonté de Dieu 

 

для поиска и обретения воли Божией 

 

do szukania i znalezienia woli Bożej 

 

стосовно такого устрою нашого життя, який сприяв би спасінню душі. 

 

dans le règlement de sa vie, en vue de son salut, s'appellent exercices spirituels. 

 

относительно устройства своей жизни и для спасения своей души, – называется Духовным Упражнением. 

 

w takim uporządkowaniu swego życia, żeby służyło dla dobra i zbawienia duszy. 

 

[2] Заувага друга. Той, хто викладає іншому спосіб і порядок розважання чи споглядання, 

 

[2] Deuxième annotation. Que celui qui explique à un autre le mode à tenir et l'ordre à suivre dans la méditation ou dans la contemplation, 

 

[2] Второе примечание: Тот, кто преподает другому способ и порядок для размышления или созерцания, 

 

[2] Uwaga druga. Ten, co drugiemu podaje sposób i plan rozmyślania lub kontemplacji, 

 

має точно передати історію цього споглядання чи розважання, 

 

lui raconte fidèlement l'histoire qui doit faire le sujet de cette contemplation ou de cette méditation, 

 

должен верно передать содержание этого созерцания или размышления 

 

powinien opowiedzieć mu wiernie historię danej kontemplacji czy rozmyślania, 

 

стисло пояснюючи та підсумовуючи пункт за пунктом. 

 

se contentant d'en parcourir les points avec une exposition sommaire. 

 

и выдвинуть его главные пункты, сопроводив их краткими и необходимыми объяснениями. 

 

przechodząc tylko od punktu do punktu z krótkim i treściwym objaśnieniem. 

 

Позаяк той, хто споглядає, узявши собі цю історію за автентичну основу, роздумуючи над нею і роблячи висновки, може відтак відкрити для себе те, що дозволить краще її зрозуміти або відчути, чи то за допомогою власних роздумів, чи теж завдяки Божій ласці, що осяює його розум.

 

Parce que, si la personne qui fait la contemplation, s'attachant au fond de la vérité historique, parvient, en raisonnant et en réfléchissant par elle-même, à découvrir quelque chose qui lui fasse un peu plus connaître ou goûter son sujet, soit par le raisonnement propre, soit par la lumière divine qui éclaire son entendement, 

 

Потому что созерцающий, получив основу [познания их содержания], сам начинает рассуждать и выводить заключения, и таким образом находит нечто, несколько лучше объясняющее смысл события или делающее его более интересным либо посредством его собственного мышления, либо под влиянием благодати Божией, просвещающей его ум. 

 

Albowiem ten, co kontempluje, biorąc za podstawę prawdę historyczną, jeśli sam przez własne rozważanie i rozumowanie znajdzie coś, co mu lepiej pomaga do zrozumienia lub przeżycia danej historii, czy to dzięki własnemu rozumowaniu, czy też dzięki mocy Bożej oświecającej jego umysł, 

 

Це принесе більше користі та духовного плоду, ніж якби той, хто викладає вправи, детально пояснював та розширював сенс цієї історії. 

 

elle y trouvera plus de goût et plus de fruit spirituel, que si celui qui donne les exercices lui eût développé fort au long tout ce que renfermait le sujet de sa méditation. 

 

Это доставит ему больше духовного наслаждения и пользы, чем если бы преподающий Упражнения объяснял бы много и расширял бы смысл повествования. 

 

więcej znajdzie smaku i owocu duchownego, niż gdyby dający mu Ćwiczenia dużo wyjaśniał i rozwodził się nad znaczeniem danej historii. 

 

Адже душу живить та задовольняє не обсяг знань, а глибоке розуміння певної дійсності і здатність відчувати внутрішню насолоду нею. 

 

Car ce n'est pas l'abondance de la science qui rassasie l'âme et la satisfait: c'est le sentiment et le goût intérieur des vérités qu'elle médite. 

 

Ибо не обильное познание питает душу и ее удовлетворяет, но внутреннее прочувствование вещи и наслаждение ее содержание. 

 

Bo przecież nie obfitość wiedzy, ale wewnętrzne odczuwanie i smakowanie rzeczy zadawala i nasyca duszę. 

 

[3] Заувага третя. Повсюди у поданих нижче "Духовних вправах" ми послуговуємось розумом, коли розмірковуємо, і волею, коли виражаємо почуття. 

 

[3] Troisième annotation. Comme dans tous les exercices spirituels suivants nous faisons usage des actes de l'entendement en employant le raisonnement, et de ceux de la volonté en excitant en nous des affections, 

 

[3] Третье примечание: Так как во всех нижеследующих Духовных Упражнениях мы пользуемся разумом, когда рассуждаем, и волею, когда любим, 

 

[3] Uwaga trzecia. Ponieważ we wszystkich dalszych ćwiczeniach duchownych posługujemy się aktami rozumu, by rozważać, i aktami woli, by miłować, 

 

Відтак варто зауважити, що в останньому випадку, коли вголос чи подумки розмовляємо з Господом Богом чи з Його святими, 

то мусимо виявляти більшу пошану, ніж коли користуємося розумом, аби щось зрозуміти. 

 

il est à remarquer que, dans les actes de la volonté, lorsque nous parlons vocalement ou mentalement à Dieu, notre Seigneur, ou à ses Saints, 

il faut de notre part un plus grand respect que quand nous faisons usage de l'entendement par la réflexion. 

 

то надо заметить, что в действиях воли, когда мы словесно или мысленно беседуем с Господом, Богом нашим, или с его святыми, 

требуется с нашей стороны большее благоговение, чем когда действуем разумом рассуждая. 

 

należy przeto zwrócić uwagę na to, że w aktach woli, kiedy rozmawiamy ustnie lub myślnie z Bogiem, Panem naszym, lub z jego świętymi, 

wymagane jest większe uszanowanie z naszej strony, niż kiedy posługujemy się tylko rozumem dla zrozumienia. 

 

[4] Заувага четверта. Подальші вправи виконуються упродовж чотирьох Тижнів, відповідно до чотирьох частин, на які їх розділено. А саме: 

 

[4] Quatrième annotation. Les exercices suivants se divisent en quatre parties: 

[4] Четвертое примечание: Следующие Упражнения распределяются на четыре Недели, сообразно четырем частям, на которые разделяются Упражнения. 

 

[4] Uwaga czwarta. Na odprawienie Ćwiczeń, które tu następują, przeznacza się cztery tygodnie, odpowiadające podziałowi Ćwiczeń na cztery części. 

 

Перший тиждень присвячено розважанню над гріхами та спогляданню їх; 

 

la première est la considération et la contemplation des péchés; 

 

Первая из этих частей есть рассуждение, растворенное созерцанием о грехах; 

 

Część pierwsza mianowicie jest rozważaniem i kontemplowaniem o grzechach; 

 

Другий тиждень – життю Господа нашого Ісуса Христа до Вербної Неділі включно; 

 

la seconde, la vie de Notre-Seigneur Jésus-Christ jusqu'au dimanche des Rameaux inclusivement: 

 

вторая – жизнь Господа нашего Иисуса Христа до дня Вербного воскресения включительно; 

 

część druga jest o życiu Chrystusa Pana naszego aż do Niedzieli Palmowej włącznie; 

 

третій – Страстям Христовим; 

 

la troisième, la Passion du Sauveur; 

 

третья – страдания Христа, Спасителя нашего; 

 

część trzecia o Męce Chrystusa Pana naszego; 

 

четвертий же – Воскресінню і Вознесінню; 

 

la quatrième, sa Résurrection et son Ascension, 

 

четвертая – Воскресение и Вознесение, 

 

czwarta wreszcie o Zmartwychwstaniu i wniebowstąpieniu, 

 

до цього останнього Тижня долучено також три способи здійснення молитви. 

 

avec les trois manières de prier. 

 

с прибавлением трех образов совершения молитвы. 

 

z dodaniem trzech sposobów modlitwy. 

 

Втім це не означає, що кожен Тиждень має обов’язково тривати сім чи вісім днів. 

 

Supposé que l'on y emploie quatre semaines, pour correspondre à cette division, il ne faut pas croire que chaque semaine doive nécessairement se composer de sept ou de huit jours. 

 

Однако не следует полагать, что каждая Неделя обязательно должна состоять из семи или восьми дней. 

 

Jednakże nie trzeba tego tak rozumieć, jakoby każdy tydzień musiał koniecznie trwać 7 lub 8 dni. 

 

Бо ж може трапитися, що хтось у Перший тиждень виявиться повільнішим у віднайденні того, що шукає, себто розкаяння, скрухи серця і гірких сліз над своїми гріхами. 

 

Car il arrive que, dans la première semaine, les uns sont plus lents que les autres à trouver ce qu'ils cherchent, c'est-à-dire la contrition, la douleur, des larmes pour leurs péchés; 

 

Может случиться, что одни в Упражнениях первой Недели окажутся медленнее в обретении того, что они ищут, то есть сокрушения сердца, раскаяния и плача о своих грехах; 

 

Zdarza się bowiem, że w pierwszym tygodniu jedni później znajdują to, czego szukają, mianowicie skruchę, boleść duszy i łzy z powodu grzechów, 

 

Інші ж бувають сумліннішими, сильніше зворушуються та піддаються випробуванням, завданим різними духами; відтак у деяких випадках постає потреба скоротити тиждень чи, навпаки, продовжити його. 

 

que d'autres sont plus actifs et plus diligents; que d'autres sont plus agités et plus éprouvés par les mouvements des divers esprits: d'où il résulte qu'il faut quelquefois abréger, et d'autres fois prolonger cette semaine; 

 

также одни бывают усерднее других; иные же испытывают большее беспокойство или нападение, исходящие от различных духов, – вследствие этого необходимо иногда сокращать Неделю, иногда же увеличивать [ее]. 

 

inni znów są gorliwsi od tamtych i więcej doznają poruszeń i doświadczeń od różnych duchów. Trzeba zatem niekiedy skrócić tydzień, innym znów razem przedłużyć go. 

 

Подібним чином слід діяти і стосовно подальших тижнів, сприяючи тому, хто приймає вправи, в осягненні всього, що відповідає їхньому змісту. Одначе всі вправи потрібно так чи інакше завершити впродовж приблизно тридцяти днів. 

 

j'en dis autant des suivantes, cherchant toujours à retirer le fruit propre de chacune d'elles. Mais ordinairement on terminera les exercices en trente jours environ. 

 

Так же нужно поступать и относительно последующих Недель, взыскуя их результат сообразно с предложенным содержанием. 

Однако все Упражнения следует закончить в течение приблизительно тридцати дней. 

 

I podobnie [postępować należy] we wszystkich innych tygodniach, szukając owocu stosownie do danego przedmiotu [Ćwiczeń]. Całość jednak trzeba skończyć mniej więcej w 30-stu dniach. 

 

[5] Заувага п’ята. Тим, хто приймає вправи, вельми корисно приступити до них з великодушністю і щедрістю стосовно Творця і Господа свого, приносячи Йому у жертву всі свої воління і свободу, 

 

[5] Cinquième annotation. Celui qui reçoit les exercices gagnera beaucoup à y entrer avec un grand courage et une grande libéralité envers son Créateur et Seigneur, lui offrant toute sa volonté et toute sa liberté, 

 

[5] Пятое примечание: Упражняющемуся очень полезно приступить к ним с великодушием и щедростью по отношению к Творцу и Господу своему, принося Ему в жертву все свое воление и свободу, 

 

[5] Uwaga piąta. Temu, który przyjmuje i odprawia Ćwiczenia, wielce pomoże, jeśli wejdzie w, nie wielkodusznie i z hojnością względem swego Stwórcy i Pana i złoży mu w ofierze całą swą wolę i wolność, 

 

щоби Його Божа Велич послуговувалася згідно зі своєю найсвятішою волею як ним самим, так і всім, чим він володіє. 

 

afin que sa divine Majesté dispose de sa personne et de tout ce qu'il a, selon sa très sainte volonté. 

 

чтобы Его Божественное Величие располагало по Своей святейшей воле как им самим, так и всем, что он имеет. 

 

aby Boski jego Majestat tak jego osobą, jak i wszystkim, co posiada, posługiwał się wedle najświętszej woli swojej [98,147, 234]. 

 

[6] Заувага шоста. Коли керівник зауважить, що той, хто приймає вправи, не досвідчує у своїй душі особливих духовних порухів, як-от втіхи чи спустошення, і не зазнає впливу різних духів, 

 

[6] Sixième annotation. Quand celui qui donne les exercices s'aperçoit qu'il ne survient dans l'âme de celui qui les reçoit aucun mouvement spirituel, soit de consolation, soit de désolation; qu'il ne ressent aucune touche des divers esprits; 

 

[6] Шестое примечание: Когда руководитель заметит, что упражняющийся не испытывает никаких духовных движений, будь то утешений или скорби, и не подвергается влиянию различных духов, 

 

[6] Uwaga szósta. Kiedy ten, co daje Ćwiczenia, zauważy, że w duszy odprawiającego Ćwiczenia nie zachodzą żadne poruszenia duchowe, jakimi są pocieszenia lub strapienia, i że nie poruszają nim żadne duchy, 

 

то має його докладно розпитати про вправи: чи виконує їх у визначений час і як це робить; 

 

il doit l'interroger avec soin sur les exercices, lui demandant s'il les fait aux temps marqués, et comment il s'en acquitte. 

то он должен тщательно расспрашивать упражняющегося относительно Упражнений: совершает ли он их в назначенное время и каким образом, 

 

powinien go wiele wypytywać o Ćwiczenia, czy je odprawia w porach przeznaczonych i jak; 

 

чи належним чином дотримується додаткових вказівок. 

 

Il s'assurera de la même manière s'il observe exactement les additions, 

 

соблюдает ли он прилежно все «добавления»; 

 

podobnie też [niech go pyta] o Uwagi dodatkowe [Addycje], czy je pilnie zachowuje; 

 

Потрібно вимагати детального звіту по кожному з цих пунктів. 

 

entrant dans des détails sur chacun de ces points. 

 

он должен требовать отчета о каждой из всех этих вещей. 

 

i niech się szczegółowo pyta o każdą z tych rzeczy. 

 

Про втіху і скорботу мова піде нижче [316-324], як і про Додаткові вказівки [73-90]. 

 

Il est parlé plus loin de la consolation et de la désolation et aussi des additions. 

 

Что касается духовных утешений и скорбей, то об этом будет сказано в «Правилах о различении духов» (см. 316) и в «Добавлениях» (в конце первой Недели) (см. 75). 

 

O pocieszeniu i strapieniu zob. niżej 316. O uwagach dodatkowych [Addycjach] zob. 73-90. 

 

[7] Заувага сьома. Якщо керівник зауважить, що той, хто виконує вправи, відчуває спустошення і зазнає спокус, 

 

[7] Septième annotation. Si celui qui donne les exercices voit que celui qui les reçoit est désolé et tenté, 

 

[7] Седьмое примечание: Когда руководитель заметит, что упражняющийся подвергается [ощущению] оставленности и искушениям, 

 

[7] Uwaga siódma. Jeśli dający Ćwiczenia zauważy, że odprawiający je doznaje strapienia i pokus, 

 

то має поставитися до нього не суворо й жорстко, а лагідно і привітно, 

 

qu'il ne se montre à son égard ni dur ni âpre, mais doux et suave; 

 

пусть остерегается суровости и строгости в обхождении с ним, но лучше пусть будет по отношению к нему ласковым и приветливым; 

 

niech nie będzie wobec niego twardy i szorstki, ale miły i łagodny, 

 

підбадьорюючи його і додаючи йому сил для поступу в майбутньому, 

 

lui donnant du courage et des forces pour la suite, 

 

пусть ободряет его и укрепляет для дальнейшей работы, 

 

dodając mu otuchy i sił do dalszego postępu; 

 

розвінчуючи лукаві підступи ворога людської природи і готуючи до втіхи, якої він невдовзі зазнає. 

 

découvrant les ruses de l'ennemi de la nature humaine, et l'aidant à se préparer et à se disposer à la consolation future. 

 

раскрывая ему хитрости и лукавства врага человеческого рода и приохочивая его готовиться к близкому утешению. 

 

niech też odkrywa przed nim podstępy nieprzyjaciela natury ludzkiej i niech go tak usposabia, by się przygotował na przyjęcie zbliżającego się pocieszenia. 

 

[8] Заувага восьма. Той, хто подає вправи, може, відповідно до потреб того, хто ці вправи приймає, розповісти останньому про почуття спустошення та підступи ворога, а також про втіху, 

 

[8] Huitième annotation. Si celui qui donne les exercices reconnaît dans celui qui les reçoit le besoin d'être instruit sur les désolations et les ruses de l'ennemi, ainsi que sur les consolations, 

 

[8] Восьмое примечание: Сообразно с необходимостью, которую он заметит в упражняющемся, руководитель может поведать ему об оставленности и о сатанинских кознях или же об утешениях, 

 

[8] Uwaga ósma. Dający Ćwiczenia, stosownie do potrzeb odprawiającego je, w wypadku strapień i podstępów nieprzyjaciela, a to samo dotyczy i pocieszeń, 

 

ознайомивши з правилами розпізнавання духів, що пов’язані з Першим чи Другим тижнем [313-336]. 

 

il pourra lui expliquer, autant qu'il le jugera nécessaire, les règles de la première et de la seconde semaine, qui ont pour but de faire connaître les divers esprits. 

 

может ему объяснить «Правила распознавания духов», свойственные первой или второй Неделе [см. 313-336]. 

 

może mu przedłożyć reguły pierwszego i drugiego tygodnia odnoszące się do rozeznania duchów [313-336]. 

 

[9] Заувага дев’ята. Слід зауважити, що коли вправи Першого тижня виконує особа, яка не надто досвідчена в духовних справах, то вона може зазнавати спокус вельми грубих і відвертих, 

 

[9] Neuvième annotation. Si celui qui s'exerce n'est pas versé dans les choses spirituelles, et est tenté pendant les exercices de la première semaine d'une manière grossière et évidente, rencontrant, 

 

[9] Девятое примечание: Нужно заметить, что если не изощренный в предметах духовных упражняющийся подвергается в течение первой Недели искушениям грубым и явным, 

 

[9] Uwaga dziewiąta. W stosunku do odprawiającego Ćwiczenia pierwszego tygodnia należy zwrócić uwagę na rzecz następującą: Jeśli to jest człowiek nie mający doświadczenia w rzeczach duchownych i jeśli doznaje pokus grubych i jawnych, 

 

як-от у випадку, коли перешкоди для поступу у служінні Господу Богові нашому постають перед нею у вигляді труднощів, сорому, страху за своє становище у світі і т.д.; 

 

par exemple, dans la crainte du travail, dans la fausse honte et l'honneur selon le monde, etc., des obstacles qui l'empêchent d'aller en avant dans le service de Dieu, notre Seigneur; 

 

например встречает в боязни труда, в ложном стыде или в мирском почете и тому подобном препятствия к тому, дабы идти далее в служении Господу, Богу нашему, 

 

np. kiedy [kusiciel] ukazuje mu przeszkody do postępu w służbie Boga, Pana naszego, jakimi są trudy, zawstydzenie i obawa utraty honorów światowych itp., 

 

за таких обставин керівник не повинен пояснювати їй правила розпізнавання духів Другого тижня, 

 

que celui qui donne les exercices ne lui explique pas les règles du discernement des esprits de la seconde semaine: 

 

то руководитель не должен ему объяснять правила из второй Недели о распознавании духов, 

 

niech wtedy dający Ćwiczenia nie wykłada mu reguł drugiego tygodnia o różnych duchach. 

 

позаяк наскільки правила Першого тижня будуть для неї корисні, настільки правила Другого тижня завдадуть їй шкоди, адже їхній зміст надто тонкий та піднесений, щоб така особа могла його осягнути. 

 

car, autant celles de la première semaine lui seront utiles, autant celles de la seconde lui seront nuisibles, parce que la matière qu'elles traitent est trop subtile et trop relevée pour qu'il puisse la comprendre. 

 

ибо насколько правила первой Недели будут ему полезны, настолько правила второй Недели, будут ему вредны, так как их содержание слишком тонко и возвышенно, и [поэтому] не может быть им познано. 

 

Bo o ile pomogą mu reguły pierwszego tygodnia, o tyle zaszkodzą mu reguły drugiego tygodnia, zawierają bowiem w sobie sprawy zbyt subtelne i zbyt wzniosłe, żeby je mógł zrozumieć. 

 

[10] Заувага десята. Коли керівник помітить, що той, хто виконує вправи, пригнічений і зазнає спокус під виглядом добра, то настав час пояснити йому правила Другого тижня, про які щойно йшла мова. 

 

[10] Dixième annotation. Quand celui qui donne les exercices remarque que celui qui les reçoit est combattu et tenté sous l'apparence du bien, c'est alors le moment de lui expliquer les règles de la seconde semaine, dont nous avons déjà parlé; 

 

[10] Десятое примечание: Когда руководитель заметит, что упражняющийся подавлен или искушаем злым духом под видом добра, то это надлежащий момент, чтобы упражняющемуся разъяснить правила второй Недели, 

 

[10] Uwaga dziesiąta. Gdy dający Ćwiczenia zauważy, że odprawiający je doznaje napaści i pokus pod jakimś pozorem dobra, wtedy jest rzeczą stosowną przedłożyć mu wspomniane już reguły drugiego tygodnia. 

 

Бо ж зазвичай ворог людського роду спокушає добром під час виконання вправ Другого тижня, властивих життю просвітлення, 

 

parce que, ordinairement, l'ennemi de la nature humaine tente plus sous apparence de bien quand on s'exerce dans la vie illuminative, qui correspond aux exercices de la seconde semaine, 

 

ибо обычно враг рода человеческого искушает под видом добра тогда, когда вступают в Упражнения второй Недели, соответствующие жизни просвещающей (vita illuminativa), 

 

Zazwyczaj bowiem nieprzyjaciel natury ludzkiej więcej kusi pod pozorem dobra, gdy człowiek ćwiczy się na drodze oświecającej, która odpowiada ćwiczeniom drugiego tygodnia: 

 

а не під час життя очищення, пов’язаного з вправами Першого тижня. 

 

que lorsqu'on est encore dans la vie purgative, qui correspond aux exercices de la première semaine. 

 

а не во время жизни очищающей (vita purgativa), свойственной первой Неделе Упражнений. 

 

natomiast na drodze oczyszczającej, która odpowiada ćwiczeniom pierwszego tygodnia, nie zdarza się to tak często.