ДУХОВНІ ВПРАВИ СВЯТОГО ІГНАТІЯ ЛОЙОЛИ

Javascript DHTML Drop Down Menu Powered by dhtml-menu-builder.com
 

161-170

[161] ДЕНЬ ШОСТИЙ  

 

Sixième jour 

 

[161] ШЕСТОЙ ДЕНЬ 

 

[161] Dzień szósty

 

Споглядання Христа, Господа нашого, в пустині за Йорданом, де Його спокушав диявол [274] 

 

[161] Le sujet de la contemplation du sixième jour sera comment Jésus-Christ, notre Seigneur, alla du Jourdain au désert, et ce qui s'y passa. 

 

Созерцание Христа в пустыне за Иорданом. 

 

Kontemplacja o tym, jak Chrystus, Pan nasz, odszedł znad rzeki Jordan na pustynię włącznie. 

 

Виконується у той же спосіб, що й вправи п’ятого дня. 

 

On observera, en tout, ce qui est marqué au jour précédent. 

 

(При этом форму следует сохранить такую же, как в пятый день.) 

 

Zachować we wszystkim tę samą formę i sposób; jak w dniu piątym. 

 

ДЕНЬ СЬОМИЙ 

 

Septième jour 

 

СЕДЬМОЙ ДЕНЬ 

 

Dzień siódmy

 

Як святий Андрій та інші пішли за Христом, Господом нашим [275] 

 

Comment saint André et les autres Apôtres suivirent Jésus-Christ, notre Seigneur. 

 

Как святой. Андрей и другие апостолы последовали за Христом. (См. 275) 

 

Jak św. Andrzej i inni poszli za Chrystusem, Panem naszym [275]. 

 

ДЕНЬ ВОСЬМИЙ 

 

Huitième jour 

 

ВОСЬМОЙ ДЕНЬ 

 

Dzień ósmy

 

Про Нагірну проповідь, під час якої Христос, наш Господь, навчав про вісім блаженств [278] 

 

Le sermon sur la montagne, ou les huit Béatitudes. 

 

О Нагорной проповеди, [в которой Христос поучал] о восьми заповедях блаженства. (См. 278) 

 

O kazaniu na górze: o ośmiu błogosławieństwach [278] 

 

ДЕНЬ ДЕВ’ЯТИЙ  

 

Neuvième jour 

 

ДЕВЯТЫЙ ДЕНЬ 

 

Dzień dziewiąty

 

Як Христос, наш Господь, явився перед своїми учнями, ступаючи по морських хвилях [280] 

 

Comment Notre-Seigneur Jésus-Christ apparut à ses disciples, marchant sur les flots. 

 

Как Господь явился своим ученикам, идя по морским волнам (См. 280) 

 

Jak Chrystus, Pan nasz, ukazał się uczniom swoim [chodząc] po falach morza [280]. 

 

ДЕНЬ ДЕСЯТИЙ 

 

Dixième jour 

 

ДЕСЯТЫЙ ДЕНЬ 

 

Dzień dziesiąty

 

Як Христос, наш Господь, навчав у храмі [288] 

 

Comment le Seigneur prêchait dans le Temple. 

 

Как Господь учил во храме. (См. 288) 

 

Jak Chrystus Pan nauczał w świątyni [288]. 

 

ДЕНЬ ОДИНАДЦЯТИЙ 

 

Onzième jour 

 

ОДИННАДЦАТЫЙ ДЕНЬ 

 

Dzień jedenasty

 

Про воскресіння Лазаря [285] 

 

La résurrection de Lazare. 

 

О воскрешении Лазаря. (См. 285) 

 

O wskrzeszeniu Łazarza [285] 

 

ДЕНЬ ДВАНАДЦЯТИЙ 

 

Douzième jour 

 

ДВЕНАДЦАТЫЙ ДЕНЬ 

 

Dzień dwunasty

 

Про Вербну неділю [287] 

 

Le jour des Rameaux. 

 

О входе Господа в Иерусалим в Вербное Воскресение. (См. 287) 

 

O Niedzieli Palmowej [287]. 

 

 

Remarques 

 

[ПРИМЕЧАНИЯ] 

 

 

[162] Примітка перша. Відповідно до того, скільки днів той, хто виконує вправи, хоче присвятити Другому тижневі, або залежно від його поступу, споглядання цього тижня можна продовжити або скоротити в часі. 

 

[162] Première remarque. On peut, dans cette seconde semaine, selon le temps que l'on veut y employer et le profit spirituel que l'on en retire, multiplier ou diminuer le nombre des contemplations. 

 

[162] Первое примечание. Созерцания этой второй Недели, сообразно времени, какое каждый желает этому посвятить, или продвижению вперед, можно или расширить, или сократить. 

 

[162] Uwaga 1. W kontemplacjach tego drugiego tygodnia stosownie do czasu, który ktoś chce na nie poświęcić, lub stosownie do postępu, jaki w nich czyni, można [ten tydzień] przedłużyć albo go skrócić [4]. 

 

Якщо споглядання продовжено, то можна долучити такі тайни: відвідання Пресвятою Дівою Єлисавети, поклоніння пастухів, обрізання Господа нашого Ісуса Христа, поклоніння трьох царів та інші. 

 

Dans le premier cas, on ajoutera les mystères de la visitation de Notre-Dame à sainte Élisabeth, de l'adoration des bergers, de la circoncision de l'Enfant Jésus, de l'adoration des Mages, et ainsi des autres; 

 

Тот, кто желает расширить, можно взять также [тайны]: посещение Пресвятой Девой Елизаветы, поклонение пастухов, обрезание Господне, поклонение волхвов и иные… 

 

Jeśli się go przedłuża, to można wziąć [jeszcze tajemnice Nawiedzenia Pani naszej u Elżbiety, Pasterzy, Obrzezania Dzieciątka Jezus, Trzech Króli i inne. 

 

Якщо ж Тиждень скорочено, то навіть деякі тайни із визначених вище можна пропустити, оскільки, подаючи їх тут, ми наче робимо вступ і засвоюємо спосіб розважання та споглядання, щоб мати змогу пізніше розважати та споглядати краще і повніше. 

 

dans le second, on en retranchera plusieurs, même de ceux qui sont ici indiqués, puisqu'en les réunissant on ne s'est proposé que de présenter une introduction à la méditation des mystères du Sauveur, afin que l'on puisse les contempler ensuite d'une manière plus complète. 

 

Тот, кто желает сократить, может пропустить некоторые из вышепоименованных, так как, помещая их, мы предлагаем как бы введение к размышлениям о тайнах жизни Христа, дабы позднее можно было бы совершеннее их созерцать. 

 

A jeśli się go skraca, to można usunąć niektóre z tych, co tu są przedłożone. Bo to wszystko jest wprowadzeniem i metodą służącą do tego, aby odprawiać kontemplacje w sposób lepszy i pełniejszy. 

 

[163] Примітка друга. Вибір потрібно розпочати зі споглядання того, як Господь виїхав із Назарета до Йордану, себто з п’ятого дня; спосіб здійснення вибору пояснено нижче [169-189]. 

 

[163] Deuxième remarque. La matière de l'élection commencera à se traiter à la contemplation du départ de Notre-Seigneur de Nazareth pour le Jourdain, c'est-à-dire le cinquième jour inclusivement: ce qui doit se faire selon la méthode indiquée plus bas. 

 

[163] Второе примечание. Выбор призвания должно начать с созерцания того, как Господь удалился из Назарета в Иордан, то есть с Пятого дня; как совершать выбор призвания, будет изложено ниже. 

 

[163] Uwaga 2. Przedmiot wyboru należy zacząć rozważać od kontemplacji o odejściu Jezusa z Nazaretu nad Jordan włącznie, to znaczy od piątego dnia, wedle wyjaśnień, które następują. 

 

[164] Примітка третя. Якщо щиро бажаємо долучитися до істинного вчення Христа, Господа нашого, то перед тим, як приступити до здійснення вибору, 

 

[164] Troisième remarque. Avant d'entrer dans la matière de l'élection, il sera très utile, pour s'affectionner à la véritable doctrine de Notre-Seigneur Jésus-Christ, 

 

[164] Третье примечание. Начиная выбор призвания, чтобы лучше принять и лучше приспособить сердце к истинному Христову учению, 

 

[164] Uwaga 3. Zanim się wejdzie w dokonywanie wyboru, wielce pożyteczną jest rzeczą, celem przylgnięcia do prawdziwej nauki Chrystusa, Pana naszego, 

 

буде вельми корисно розглянути й обміркувати три ступені смирення, описані нижче. 

 

de considérer attentivement les trois modes ou degrés d'humilité suivants, 

 

очень полезно рассмотреть следующие три степени смирения, 

 

żeby człowiek rozważał i brał sobie do serca trzy następujące rodzaje [stopnie] p o k o r y. 

 

Над ними потрібно замислюватися час від часу впродовж цілого дня, 

 

de s'en occuper souvent pendant le jour, 

 

останавливаясь на них время от времени в течение целого дня 

 

I trzeba je rozważać w pewnych porach przez cały dzień, 

 

проводячи бесіди згідно з поданими далі поясненнями [168]. 

 

en faisant les trois colloques, comme il est recommandé plus bas. 

 

и совершая [три] беседы, как будет указано ниже. 

 

dodając rozmowy końcowe wedle tego, co się niżej powie. 

 

[ТРИ СТУПЕНІ СМИРЕННЯ] 

 

Des trois degrés d'humilité 

 

[165] [ТРИ СТЕПЕНИ СМИРЕНИЯ] 

 

[Trzy stopnie pokory]

 

[165] Перший ступінь смирення, необхідний для вічного спасіння, полягає у тому, щоби принизитися й упокоритися якомога більше та в усьому дотримуватися Божого закону. 

 

[165] Le premier degré d'humilité est nécessaire pour le salut éternel. Il consiste à m'abaisser et à m'humilier autant qu'il me sera possible et qu'il est nécessaire pour obéir en tout à la loi de Dieu, notre Seigneur: 

 

Первая степень смирения, необходимая для вечного спасения, состоит в том, чтобы я так унизил себя [как только могу] и настолько смирился бы [до такой степени], что во всем был бы послушен нашему Господу Богу. 

 

[165] Pierwszy rodzaj [stopień] pokory. Jest on konieczny do zbawienia wiecznego. A mianowicie [polega on na tym], żebym się tak uniżył i tak upokorzył, ile tylko mogę, abym był posłuszny prawu Boga i Pana naszego we wszystkim 

 

Відтак, хоч би нас хотіли зробити володарями всього, що створено у світі, або ж ішлося про те, аби зберегти своє земне життя, то й тоді ми жодної думки не допускали б про порушення заповіді – чи то Божої, чи людської, – яка зобов’язує нас під загрозою головного гріха. 

 

de sorte que, quand on m'offrirait le domaine de l'univers, quand on me menacerait de m'ôter la vie, je ne mette pas même en délibération la possibilité de transgresser un commandement de Dieu ou des hommes, qui m'oblige sous peine de péché mortel. 

 

Так что хотя бы мне предложили стать господином всего созданного [в мире], или если бы угрожали лишить жизни, то никогда не вошел бы в рассуждение нарушить какое-либо приказание Божие или человеческое, и тем самым совершить смертный грех. 

 

i to tak dalece, że choćby mię miano ustanowić panem wszystkich rzeczy na tym świecie, lub choćby chodziło o zachowanie własnego życia doczesnego, to i tak nie brałbym nawet pod rozwagę przekroczenia takiego przykazania czy to Boskiego, czy ludzkiego, które by mię obowiązywało pod grzechem śmiertelnym. 

 

[166] Другий ступінь смирення є досконалішим за перший. Він зводиться до наступного: перебуваємо у такому стані духа, що вже не прагнемо до багатства радше, ніж до вбогости; до почестей радше, ніж до зневаги; до життя довгого радше, ніж до короткого, 

 

[166] Le second degré d'humilité est plus parfait que le premier. Il consiste à me trouver dans une entière indifférence de volonté et d'affection entre les richesses et la pauvreté, les honneurs et les mépris, le désir d'une longue vie ou d'une vie courte, 

 

[166] Вторая степень смирения совершеннее первой, и состоит в следующем: я настолько смирился, что уже не желаю стремиться к богатству более, чем к бедности, к почету более, чем к презрению, к долгой жизни более, чем к короткой, – 

 

[166] Drugi rodzaj pokory . Jest to pokora doskonalsza niż pierwsza. A mianowicie jest ona wtedy, gdy znajduję się w takim stanie [ducha], że już nie chcę ani nie skłaniam się bardziej; do posiadania bogactwa niż ubóstwa, do szukania zaszczytów bardziej niż wzgardy, do pragnienia życia długiego raczej niż krótkiego, 

 

тільки б усе це однаково сприяло служінню Господу Богові і спасінню нашої душі. 

Щобільше, нам навіть на думку не спадає скоїти якийсь повсякденний гріх ні заради оволодіння всім створеним на землі, ні задля порятунку свого життя. 

 

pourvu qu'il en revienne à Dieu une gloire égale et un égal avantage au salut de mon âme. De plus, quand il s'agirait de gagner le monde entier, ou de sauver ma propre vie, je ne balancerais pas à rejeter toute pensée de commettre à cette fin un seul péché véniel. 

 

лишь бы все это одинаково служило славе Божией и спасению моей души. И кроме того, мне даже [мысль] не придет в голову совершить какой-либо даже самый малый, простительный, грех ради возможности приобрести весь мир или спасти свою жизнь. 

 

jeśli byłaby [w każdym wypadku] równa [co najmniej] służba Bogu i Panu naszemu i zbawienie mej duszy. [Jest ta pokora] także i wtedy, gdy za cenę wszystkich rzeczy stworzonych, ani gdyby mi nawet miano odebrać życie, nie brałbym pod rozwagę popełnienia jakiegoś grzechu powszedniego. 

 

[167] Третій ступінь смирення – найдосконаліший; він полягає у поєднанні першого і другого ступенів; також, якщо обставини однаково сприятимуть хвалі і славі Божій, то, 

 

[167] Le troisième degré d'humilité est très parfait. Il comprend les deux premiers, et veut de plus, supposé que la louange et la gloire de la Majesté divine soient égales, que, 

 

[167] Третья степень смирения – совершеннейшая – содержит первую и вторую, и в том, где одинаковы будут [ожидаться] хвала и слава Божественного Величия, для большего подражания Христу, Господу нашему, 

 

[167] Trzeci rodzaj pokory . Ta pokora jest najdoskonalsza; a mianowicie zawiera w sobie pierwszy i drugi rodzaj pokory, a nadto w wypadku gdyby równa [przynajmniej] była cześć i chwała Boskiego Majestatu, 

 

щоби краще наслідувати Господа нашого Ісуса Христа й більше уподібнюватися до Нього тут і тепер, 

 

pour imiter plus parfaitement Jésus-Christ, notre Seigneur, et me rendre de fait plus semblable à lui, 

 

и уподобления [Ему] в моих поступках, 

 

 

прагнемо й обираємо вбогість із Христом убогим радше, ніж багатство; зневагу з Христом зневаженим радше, ніж почесті; 

 

je préfère, j'embrasse la pauvreté avec Jésus-Christ pauvre, plutôt que les richesses; les opprobres avec Jésus-Christ rassasié d'opprobres, plutôt que les honneurs; 

 

хочу и избираю бедность со Христом бедным, нежели богатство, унижения со Христом униженным, нежели почет, 

 

chcę i wybieram raczej ubóstwo z Chrystusem ubogim, niż bogactwo; zniewagi z Chrystusem pełnym zniewag, niż zaszczyty; 

 

воліємо видаватися нікчемними безумцями заради Христа, якого вважали таким перед нами, радше, ніж славитися у світі мудрістю та проникливістю. 

 

le désir d'être regardé comme un homme inutile et insensé, par amour pour Jésus-Christ, qui le premier a été regardé comme tel, plutôt que de passer pour un homme sage et prudent aux yeux du monde. 

 

и более пожелаю быть сочтенным ненужным и безумным ради Христа, Который до меня был принят за такового, нежели считаться мудрым и разумным в сем мире. 

 

i bardziej pragnę uchodzić za obłąkańca i głupca z powodu Chrystusa, boć jego pierwszego za takiego miano, niż być uważanym za mądrego i roztropnego na tym świecie; 

 

 

 

 

a to wszystko dla większego naśladowania Chrystusa Pana naszego i dla większego w rzeczy samej upodobnienia się doń. 

 

[168] Примітка. Тому, хто хоче сягнути зазначеного третього ступеня смирення, дуже корисно буде провести три бесіди з розважання про три різновиди людей, описані вище [147, 156], 

 

[168] Il sera donc très utile, pour celui qui désire obtenir ce troisième degré d'humilité, de faire les trois colloques de la méditation des trois classes, 

 

[168] Примечание. Тому, кто хочет приобрести этот третий род смирения, очень полезно совершить три беседы, показанные выше, в размышлении о Трех Мужах, 

 

[168] Uwaga. Temu, kto pragnie uzyskać ten trzeci rodzaj pokory, wielce pomoże odbyć te trzy wspomniane już rozmowy końcowe z rozmyślania o Trzech parach ludzi [147,156] 

 

благаючи Господа обрати його для цього третього та найвищого ступеня смирення, щоб краще Його наслідувати і Йому служити, тільки б це однаковою чи й кращою мірою сприяло служінню Божій Величі та її прославі. 

 

demandant à Notre-Seigneur qu'il veuille l'appeler à cette vertu dans un degré plus élevé et plus précieux que les deux premiers, afin de l'imiter et de le servir plus parfaitement, pourvu que le service et la louange de sa divine Majesté s'y trouvent également, ou davantage. 

 

испрашивая того, чтобы Господь наш благоволил избрать его для этого третьего и высшего смирения, дабы лучше следовать и полнее служить Ему, лишь бы одинаковая или большая от этого происходила слава Его Божественному Величию. 

 

i prosić, aby Pan nasz zechciał wybrać go do [praktykowania] tej trzeciej, większej i lepszej pokory, by go bardziej naśladował i lepiej mu służył przy równej [co najmniej] lub większej służbie i chwale jego Boskiego Majestatu. 

 

[169] ВСТУП ДО ЗДІЙСНЕННЯ ВИБОРУ 

 

De l'élection 

Prélude, ou principe fondamental 

 

[169] а ВСТУПЛЕНИЕ К ВЫБОРУ ПРИЗВАНИЯ 

 

[169] Wybór

Wprowadzenie 

 

У кожному доброму виборі, наскільки це від нас залежить, око наших намірів має бути чистим і спрямованим тільки на мету, задля якої нас створено, себто на прославу Господа Бога і спасіння нашої душі. 

 

[169] La première condition requise pour faire une bonne élection est, de notre part, que l'oeil de notre intention soit simple. Je ne dois considérer qu'une seule chose, la fin pour laquelle je suis créé. Or cette fin est la gloire de Dieu, notre Seigneur, et le salut de mon âme; 

 

В каждом хорошем выборе с моей стороны око моего намерения должно быть чисто, взирая единственно на цель, для которой я создан, то есть для прославления Господа, Бога нашего, и спасения моей души. 

 

W każdym dobrym wyborze, jeżeli chodzi o nas samych, oko naszej intencji winno być proste [por. Mt 6, 22 i Łk 11, 34], wpatrzone jedynie w cel, dla którego jestem stworzony, a mianowicie dla chwały Boga, Pana naszego, i dla zbawienia mej duszy. 

 

Відтак будь-який вибір маємо здійснювати лишень з огляду на цю мету, не підпорядковуючи мету засобам, а навпаки, засоби – меті. 

 

donc, quelle que soit la chose que je me décide à choisir, ce doit être pour qu'elle m'aide à obtenir cette fin: me gardant de subordonner et d'attirer la fin au moyen, mais dirigeant le moyen vers la fin. 

 

Поэтому если что-либо избираю, то только для того должен избрать, дабы оно способствовало [достижению] цели, ради которой я создан; не подчиняя или приравнивая цели к средствам, но [подчиняя] средства целям. 

 

I dlatego cokolwiek wybieram, powinno być pomocne do tego celu, dla którego jestem stworzony. Nie trzeba bowiem podporządkowywać i naciągać celu do środków, ale środki do celu. 

 

Так, приміром, багато хто вирішує спершу вступити у шлюб, а потім уже служити Господеві у шлюбі, хоча нашою метою є власне служіння Богові. Подібно й інші спочатку домагаються церковних посад, щоб уже потім служити на цих посадах Богу. 

 

Un grand nombre de personnes commencent souvent par se déterminer à embrasser l'état conjugal, par exemple, qui n'est qu'un moyen, puis à servir dans cet état Dieu, notre Seigneur, ce qui est notre fin. D'autres commencent également par prendre la résolution d'accepter des bénéfices ecclésiastiques, et elles pensent ensuite aux moyens de servir Dieu en possédant ces bénéfices. 

 

Так, например, многие прежде избирают женитьбу, а затем служение Богу в женатом состоянии, – когда собственно служение Богу есть цель. Иные желают сперва иметь бенефиции, а потом уже с ними служить Богу. 

 

Zdarza się, że wielu wybiera najpierw małżeństwo, a to jest środkiem, a potem dopiero służenie Bogu, Panu naszemu, w stanie małżeńskim; a przecież służyć Bogu jest celem. Podobnie są inni, co to chcą najpierw mieć beneficja kościelne, a potem dopiero, mając je, chcą służyć Bogu. 

 

Такі люди, отже, не йдуть прямо до Бога, а хочуть натомість, аби Бог сам ішов до них, погоджуючись з їхніми невпорядкованими прив’язаностями, і, як наслідок, перетворюють мету на засіб, а засіб – на мету, ставлячи на перше місце те, що мало б бути на другому. 

 

Aucune de ces personnes ne va droit à Dieu; mais toutes veulent que Dieu vienne droit à leurs affections déréglées; et, par conséquent, elles font de la fin le moyen, et du moyen la fin. Elles mettent en dernier lieu ce qu'elles devraient avoir premièrement en vue. 

 

б Такие [лица] не прямо идут к Богу, но желают, чтобы Бог шел к [ним) и сообразовывался с их беспорядочными привязанностями; и таким образом из цели делают средство, а из средства цель, ставя на втором месте то, что должно было поставить на первом. 

 

Tacy nie dążą prostą drogą do Boga, ale chcą, żeby Bóg szedł prostą droga do ich nieuporządkowanych uczuć i przywiązań; i w ten sposób z celu czynią środek, a ze środka cel. A to, co powinno być dla nich na pierwszym miejscu, jest na dalszym miejscu. 

 

Бо насамперед ми повинні пробудити в собі бажання служити Богові, позаяк саме це є нашою метою, а тоді вже бажати посад чи шлюбу, якщо це нам більше підходить, оскільки все це є лишень засобами для досягнення мети. 

 

Car nous devons en premier lieu nous proposer de servir Dieu, ce qui est notre fin; et, en second lieu, d'accepter un bénéfice ou de choisir l'état de mariage, si cela nous paraît plus convenable, ce qui est le moyen pour arriver à notre fin. 

 

Ибо, во-первых, мы должны пробудить в себе желание служить Богу, что является целью, а уже, во-вторых, [стремится] к приобретению церковных бенефиций или вступлению в брак, если это более нам соответствует; ибо все это есть средство для достижения цели. 

 

Najpierw bowiem powinniśmy mieć za przedmiot naszej woli służbę Bogu, bo to jest cel, a na drugim miejscu przyjęcie beneficjum czy małżeństwo, jeśli to jest dla mnie bardziej odpowiednie, bo to jest środkiem do celu. 

 

Отож тільки служіння Господу Богу, Його прослава та вічне спасіння нашої душі має спонукати нас до того, щоб обрати або відкинути ті чи інші засоби. 

 

Aucun motif ne doit donc me déterminer à choisir ou à rejeter tout ce qui est proprement moyen, que le service et la louange de Dieu, notre Seigneur, et le salut éternel de mon âme. 

 

Итак, на мое решение избрать или отбросить то или иное средство должно влиять лишь служение Господу, нашему Богу, Его прославление и вечное спасение моей души. 

 

I nic innego nie powinno mię skłaniać do podjęcia lub też poniechania tych czy innych środków, tylko wyłącznie służba i chwała Boga i Pana naszego i zbawienie wieczne mojej duszy [23, 46,181]. 

 

[170] [РОЗВАЖАННЯ] 

 

 

 

[170] [Rozważanie służące] 

 

допомагає розібратися у тому, що може бути предметом вибору, 

 

De la nature des objets qui peuvent être matière de l'élection 

 

[170] ДЛЯ ОСВЕДОМЛЕНИЯ 

[о том], что может быть предметом избрания, для чего прелагается рассуждение, 

 

do poznania, o czym się ma dokonywać wybór 

 

і складається з чотирьох пунктів і однієї примітки 

 

Quatre règles et une remarque. 

 

содержащее четыре пункта и одно примечание 

 

Zawiera w sobie cztery punkty i jedną uwagę. 

 

Пункт перший. Необхідно, щоб предмет, стосовно якого маємо зробити вибір, був нам байдужий або добрий сам по собі, узгоджувався з ученням ієрархічної Церкви, нашої святої Матері, та не був для неї поганим і їй не суперечив. 

 

[170] Première règle. Il est nécessaire que toutes les choses dont nous voulons faire élection soient indifférentes ou bonnes en elles-mêmes, et admises dans l'Église catholique, notre sainte Mère. Elles ne peuvent donc jamais être mauvaises, ni contraires à ce que l'Église reçoit. 

 

Первый пункт:Необходимо, чтобы предмет нашего избрания был или [нам] безразличен, или хорош сам по себе и был согласован со святой Матерью [нашей] иерархической Церковью; и не был бы дурным или противным Церкви. 

 

Punkt 1. Jest rzeczą konieczną, żeby to wszystko, co ma być przedmiotem wyboru, było obojętne [moralnie] lub dobre samo w sobie, i żeby należało [jak oręż] do walki, którą toczy święta Matka nasza Kościół Hierarchiczny, a nie było złe ani nie sprzeciwiało się temu Kościołowi.