ДУХОВНІ ВПРАВИ СВЯТОГО ІГНАТІЯ ЛОЙОЛИ

Javascript DHTML Drop Down Menu Powered by dhtml-menu-builder.com
 

191-200

[191] Впровадження перше. Історія. Тут треба пригадати, як Господь наш Ісус Христос послав двох учнів із Витанії до Єрусалима приготувати пасхальну вечерю, а потім і сам прийшов туди з іншими учнями;  

 

[191] Le premier prélude consiste à se rappeler l'histoire du mystère. Dans la contemplation présente, on se rappellera comment Jésus-Christ, notre Seigneur, envoya de Béthanie à Jérusalem deux de ses disciples pour préparer la Cène; comment il y alla lui-même ensuite avec les autres disciples; 

 

[191] Первое вступление: вспомнить содержание – как Христос Господь наш послал двух учеников своих из Вифании в Иерусалим, чтобы приготовили Вечерю; как затем сам пришел на нее с другими учениками; 

 

[191] Wprowadzenie 1. Przypomnieć sobie historię, która tu będzie taka: Chrystus Pan nasz wysłał z Betanii dwóch uczniów swoich do Jerozolimy, aby przygotowali wieczerzę. Potem i sam z innymi uczniami tam przybył, 

 

як, споживши разом із ними пасхального Агнця, Він після Вечері обмив своїм учням ноги і дав їм своє Пресвяте Тіло та свою Дорогоцінну Кров; як опісля, коли Юда вже пішов, аби зрадити свого Господа, виголосив прощальну проповідь. 

 

comment, après la manducation de l'agneau pascal, à la fin du repas dont elle fut suivie, il leur lava les pieds, leur donna son très saint corps et son précieux sang; comment, enfin, il leur adressa le discours de la Cène, lorsque Judas fut sorti pour aller vendre son Seigneur. 

 

и как, после вкушения пасхального Агнца и после Вечери, Он омыл ноги своим ученикам и преподал им святейшее свое Тело и драгоценнейшую свою Кровь; как беседовал с ними, после того как ушел Иуда, дабы предать своего Господа. 

 

a spożywszy baranka paschalnego i odbywszy wieczerzę, umył im nogi, a najświętsze Ciało swe i Krew najdroższą dał uczniom swoim. I miał potem do nich [długą] mowę, gdy Judasz poszedł już sprzedać Pana swego. 

 

[192] Впровадження друге. Витворення в уяві місця. Тут потрібно уявити собі дорогу з Витанії до Єрусалима: широка вона чи вузька, рівна чи ні, і так далі. 

 

Так само треба уявити світлицю, де відбувалася Вечеря: простора вона чи не дуже, як опоряджена. 

 

[192] Le second est la composition de lieu. Ici, il consistera à considérer le chemin de Béthanie à Jérusalem. Est-il large ou étroit? uni ou raboteux? De même, le lieu de la Cène. Est-il vaste ou resserré? disposé de telle ou de toute autre manière? 

 

[192] Второе вступление: представление места. Здесь рассмотреть дорогу от Вифании до Иерусалима: широкая она или узкая, ровная ли и тому подобное; также представить себе горницу для Вечери, большая ли она или нет, и какого она вида. 

 

[192] Wprowadzenie 2. Ustalenie miejsca jakby się je widziało. Tutaj przyjrzeć się uważnie drodze z Betanii do Jerozolimy, czy jest szeroka, czy wąska, czy równa itd. Podobnie [przyjrzeć się] miejscu wieczerzy, czy obszerne, czy szczupłe, i czy ma taki czy inny wygląd. 

 

[193] Впровадження третє. Просимо про те, чого хочемо. Тут слід просити про печаль, скруху і сором, оскільки власне через наші гріхи Господь іде на муки. 

 

[193] Le troisième est la demande de ce que l'on veut obtenir. Dans cette contemplation, je demanderai la tristesse, la douleur et la confusion, puisque c'est pour mes péchés que le Seigneur va à sa Passion.  

 

[193] Третье вступление: просить того, чего желаешь. Здесь следует [просить] о печали, сокрушении и стыде, так как именно за мои грехи Господь идет на страдания. 

 

[193] Wprowadzenie 3. Prosić o to, czego chcę. Tutaj prosić o boleść, współczucie i zawstydzenie, że z powodu mych grzechów Pan idzie na Mękę. 

 

[194] Пункт перший. Побачити учасників Вечері і, заглибившись у роздуми, постаратися почерпнути з цього якусь користь. 

 

[194] Dans le premier point, je verrai les personnes de la Cène; puis, réfléchissant en moi-même, je m'efforcerai d'en retirer quelque profit. 

 

[194] Первый пункт: увидеть участников Вечери, и, обращаясь (мыслью) в себя, постараться извлечь из этого какую-либо пользу. 

 

[194] Punkt 1. Widzieć osoby podczas ostatniej wieczerzy, a wchodząc w siebie starać się pożytek jakiś [duchowny] z tego wyciągnąć. 

 

Пункт другий. Прислухатися до того, що вони говорять, так само намагаючись почерпнути з цього якусь користь. 

 

Dans le second, j'entendrai ce qu'elles disent, et je tâcherai d'en retirer quelque utilité pour mon âme. 

 

Второй пункт:слушать то, что они говорят, и подобным же образом постараться извлечь из этого какую-либо пользу. 

 

Punkt 2. Słuchać, co mówią, i podobnie wyciągnąć z tego jakiś pożytek. 

 

Пункт третій. Дивитися на те, що вони роблять, і почернути з цього якусь користь. 

 

Dans le troisième, je regarderai ce qu'elles font, afin d'en retirer quelque fruit. 

 

Третий пункт:смотреть на то, что они совершают, и извлечь из этого какую-либо пользу. 

 

Punkt 3. Patrzeć, co czynią i też wyciągnąć jakiś pożytek. 

 

[195] Пункт четвертий. Подумати про те, як Господь наш Ісус Христос страждає у своїй людській природі чи як хоче страждати, відповідно до моменту, який споглядаємо, 

 

[195] Dans le quatrième, je considérerai, selon le passage de la Passion que je contemple, ce que Jésus-Christ, notre Seigneur, souffre ou désire souffrir en son humanité. 

 

[195] Четвертый пункт: подумать (над тем), что Господь наш претерпевает своим человечеством или что хочет претерпеть сообразно той части страданий, о которых размышляю; 

 

[195] Punkt 4. Rozważyć, co Chrystus Pan nasz cierpi w swoim człowieczeństwie lub chce cierpieć, według tego, co się [w danej chwili] kontempluje. 

 

а тоді з великим старанням спонукати себе до скорботи, скрухи серця і сліз; так само чинити і в наступних пунктах. 

 

Ici, je commencerai à réunir toutes les forces de mon âme pour m'exciter à la douleur, à la tristesse et aux larmes; ce que je ferai avec la même application dans les points suivants. 

 

и тогда начать с великим прилежанием побуждать себя к сокрушению, скорби и слезам, и таким же образом потрудиться и в последующих пунктах. 

 

Tutaj zacząć z wielkim wysiłkiem i z pilnością [pobudzać się] do boleści, smutku i płaczu. I podobnie starać się usilnie o to samo w punktach następnych. 

 

[196] Пункт п’ятий. Звернути увагу на те, як ховається Його Божество; себто, Він міг би знищити своїх ворогів, однак не робить цього, дозволяючи своїй людській природі так жахливо страждати. 

 

[196] Dans le cinquième, je considérerai comment la Divinité reste cachée durant toute la Passion du Sauveur. Elle pourrait détruire ses ennemis, et elle ne le fait pas; et elle abandonne aux plus cruels tourments la très sainte Humanité qui lui est unie. 

 

[196] Пятый пункт: обратить внимание на то, что Божество таится [во время страстей], а именно, имея мощь уничтожить врагов своих, этого не делает и попускает [Своему] Святейшему Человечеству столь ужасно страдать. 

 

[196] Punkt 5. Rozważać, jak Bóstwo się ukrywa, a mianowicie, jak mogąc zniszczyć nieprzyjaciół swoich nie czyni tego, i jak zezwala, aby tak okrutnie cierpiało jego człowieczeństwo najświętsze. 

 

[197] Пункт шостий. Усвідомити, що все це Господь терпить через наші гріхи і так далі, опісля ж запитати у себе: “Що я можу зробити і витерпіти заради Нього?” 

 

[197] Dans le sixième, je considérerai que le Sauveur endure toutes ses souffrances pour mes péchés; et je me demanderai ce que je dois faire et souffrir pour lui.  

 

[197] Шестой пункт: понять, что все это Господь терпит за мои грехи и так далее и что я [сам] должен делать и терпеть ради Него. 

 

[197] Punkt 6. Rozważać, jak to wszystko cierpi [Chrystus] za moje grzechy itd. i com ja powinien czynić i cierpieć dla niego [53]. 

 

[198] Бесіда. Завершити бесідою з Господом нашим Ісусом Христом і насамкінець промовити “Отче наш”. 

 

[198] Je terminerai par un colloque à Jésus-Christ, notre Seigneur, et par le Notre Père

 

[198] Закончить беседою с Иисусом Христом, Господом нашим, и молитвою Отче наш

 

[198] Rozmowa końcowa. Zakończyć rozmowę z Chrystusem Panem naszym i na końcu [odmówić] Ojcze nasz. 

 

[199] Примітка. Слід зазначити, що, як уже почасти пояснювалося вище [54], у бесідах треба розмовляти та просити відповідно до теми, над якою розважаємо, 

 

[199] Il faut remarquer, comme nous l'avons déjà dit en partie, que dans les colloques nous devons, soit pour le raisonnement, soit pour les demandes, consulter le sujet de la méditation et nos dispositions présentes. 

 

[199] Необходимо иметь в виду, как отчасти было уже сказано выше, что в беседах следует рассуждать и просить сообразно с темой [размышления], 

 

[199] Uwaga. Należy zaznaczyć, jak to już po części było wyjaśnione [54], że w rozmowach końcowych powinniśmy rozmawiać i prosić zależnie od okoliczności [w jakich się znajdujemy]. 

 

себто залежно від того, чи відчуваємо спокусу або втіху;  чи хочемо оволодіти певною чеснотою; чи досвідчуємо печаль або радість стосовно того, що споглядаємо. 

 

J'éprouve, par exemple, des tentations ou des consolations; je désire obtenir telle ou telle vertu; j'ai dessein d'embrasser tel parti ou tel autre; je veux m'exciter à la tristesse ou à la joie, selon le mystère que je contemple; 

 

соответственно тому, находится ли кто в искушении или в утешении; хочет ли иметь ту или иную добродетель; желает ли себя склонить в ту или иную сторону; желает ли обрести печаль или радость, сообразно предмету созерцания; 

 

a mianowicie zależnie od tego, czy się jest kuszonym, czy też doznaje się pociechy, czy się pragnie tej czy innej cnoty, czy się pragnie boleści czy radości z tej rzeczy, którą się właśnie kontempluje. 

 

Просити ж слід про те, чого найбільше прагнемо у певній конкретній справі. 

 

dans ces suppositions et dans toutes les autres, mes demandes doivent toujours se rapporter à certains points particuliers que je désire plus vivement obtenir. 

 

прося единственно того, что наиболее усиленно желает достигнуть. 

 

Wreszcie prosić o to, czego pragnę skuteczniej w pewnych szczegółowych sprawach [czyli o to, na czym mi bardzie zależy]. 

 

Таким чином, можна провести одну бесіду з Господом нашим Ісусом Христом або, якщо до цього схиляє нас предмет розважання чи побожність, три бесіди: одну з Матір’ю, другу з Сином і третю з Отцем, 

 

On peut se contenter d'un seul colloque, que l'on adressera à Jésus-Christ, notre Seigneur, ou en faire trois, si le sujet de la méditation ou la dévotion y porte: l'un à la très Sainte Vierge, l'autre à son divin Fils, le troisième à Dieu le Père, 

 

Таким образом, можно совершить либо только одну беседу с Иисусом Христом, либо, если само размышление или усердие к тому побуждает, совершить их три: одну с Богоматерью, другую с [Ее Божественным] Сыном, третью с [Богом] Отцом, 

 

I tak można odprawić jedna rozmowę z Chrystusem, Panem naszym albo, jeśli przedmiot kontemplacji i pobożność kogoś do tego skłania, trzy rozmowy: jedną z Matką, drugą z Synem, trzecią z Ojcem, 

 

дотримуючись способу, вказаного у Другому тижні в розважанні про три різновиди людей [156] та в примітці до цього розважання [157]. 

 

comme il est dit dans la seconde semaine à la fin de la méditation des deux étendards, en observant ce qui est marqué dans la note qui suit l'exercice des trois classes. 

 

в той форме, которая указана во второй Неделе, в размышлении о двух знаменах и в примечании, помещенном в конце размышления о Трех Мужах

 

w podobny sposób, jak to się rzekło w drugim tygodniu w rozmyślaniu o Parach ludzi i w uwadze, która następuje zaraz po Parach [147,156,157]. 

 

[200] СПОГЛЯДАННЯ ДРУГЕ 

 

Seconde contemplation 

 

[200] ВТОРОЕ СОЗЕРЦАНИЕ 

 

[200] Kontemplacja druga – 

 

здійснюється на світанку 

 

La seconde contemplation, celle du matin, 

 

на рассвете – 

 

o świcie. 

 

Від Тайної вечері до Гетсиманського саду включно 

 

se fera sur les faits qui se sont passés depuis la fin de la Cène jusqu'au jardin inclusivement. 

 

[событий, совершившихся] после Тайной Вечери до Гефсиманского сада включительно 

 

Od ostatniej wieczerzy do Ogrójca włącznie [290] 

 

Молитва приготування – як звичайно. 

 

[200] L'oraison préparatoire ordinaire. 

 

Обычная подготовительная молитва. 

 

Modlitwa przygotowawcza zwyczajna.