ДУХОВНІ ВПРАВИ СВЯТОГО ІГНАТІЯ ЛОЙОЛИ

Javascript DHTML Drop Down Menu Powered by dhtml-menu-builder.com
 

271-280

[271] ПРО ЖИТТЯ ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА ВІД ДВАНАДЦЯТИ РОКІВ ДО ТРИДЦЯТИ  

 

[271] De la vie de Jésus-Christ, notre Seigneur, depuis douze ans jusqu'à trente 

 

[271] О ЖИЗНИ ХРИСТА, ГОСПОДА НАШЕГО, ОТ ДВЕНАДЦАТИ ЛЕТ ДО ТРИДЦАТИ 

 

[271] O życiu Chrystusa, Pana naszego, od wieku lat 12 do 30. 

 

Лука 2, 51-52 

 

Luc 2, 51-52 - Marc 6, 3 

 

повествует святой евангелист Лука, гл. 2, ст.51-52 

 

Pisze św. Łukasz 2, 51-52. 

 

Пункт перший. Був слухняний своїм батькам та “зростав мудрістю, літами й ласкою”. 

 

Premier point. Il obéissait à ses parents: Et il leur était soumis. 

Second point. Il croissait en sagesse, en âge et en grâce. 

 

Первый пункт – Был послушен родителям своим: преуспевал в премудрости, и возрасте, и любви. 

 

Pierwszy. Był posłuszny swoim rodzicom. "Pomnażał się w mądrości, w latach i w łasce". 

 

Пункт другий. Здається, займався ремеслом теслі, про що згадує євангелист Марко [6, 3]: “Хіба ж Він не тесля?” 

 

Troisième point. Il paraît qu'il exerça la profession de charpentier, comme semble l'indiquer saint Marc, dans le chapitre sixième: N'est-ce pas là ce charpentier? 

 

Второй пункт – По-видимому, занимался ремеслом плотника, как на это указано у святого евангелиста Марка (гл. б, ст. 3): Не плотник ли Он? 

 

Drugi. Zdaje się, że wykonywał zawód cieśli, jak to zaznacza św. Marek w rozdz. 6: "Czyż to nie jest rzemieślnik?" 

 

[272] ПРО ВІДВІДАННЯ ДВАНАДЦЯТИРІЧНИМ ІСУСОМ ХРАМУ 

 

[272] De la venue de Jésus-Christ au Temple à l'âge de douze ans 

 

[272] О ПРИШЕСТВИИ ДВЕНАДЦАТИЛЕТНЕГО ХРИСТА ВО ХРАМ 

 

[272] O przybyciu Chrystusa do świątyni, gdy miał łat 12. 

 

Лука 2, 41-50 

 

Luc 2, 41-50 

 

повествует святой евангелист Лука, гл. 2, ст. 41-45 

 

Pisze św. Łuska 2, 41-50. 

 

Пункт перший. У віці дванадцяти років Господь наш Ісус Христос подався з Назарета до Єрусалима. 

 

Premier point. Jésus-Christ, notre Seigneur, âgé de douze ans, va de Nazareth à Jérusalem. 

 

Первый пункт – Христос, Господь наш, когда Ему исполнилось двенадцать лет, пришел из Назарета в Иерусалим. 

 

Pierwszy. Chrystus, Pan nasz, mając lat 12 poszedł z Nazaretu do Jerozolimy. 

 

Пункт другий. Господь наш Ісус Христос залишився в Єрусалимі, а Його батьки про це не знали. 

 

Second point. Jésus-Christ, notre Seigneur, reste à Jérusalem, sans que ses parents s'en aperçoivent. 

 

Второй пункт – Христос, Господь наш, остался в Иерусалиме и об этом не знали родители Его. 

 

Drugi. Chrystus, Pan nasz, został w Jerozolimie, a nie wiedzieli o tym rodzice jego. 

 

Пункт третій. Через три дні вони знайшли Його у храмі, де Він сидів серед учителів та розмовляв із ними. Коли ж батьки спитали, де Він був, то відповів так: “Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого?" 

 

Troisième point. Trois jours s'étant écoulés, ils le trouvent dans le Temple, assis au milieu des docteurs, les écoutant et les interrogeant; et sa Mère lui ayant dit: Mon Fils, pourquoi en avez-vous usé ainsi avec nous? il répondit: Ne saviez-vous pas qu'il faut que je m'emploie aux choses qui regardent mon Père? 

 

Третий пункт – Три дня спустя они нашли Его во Храме, сидящим среди учителей и общающимся с ними; а когда спросили его родители, где он был, то Он им ответил: Или вы не знали, что должно Мне быть в том, что принадлежит Отцу Моему. 

 

Trzeci. Gdy przeszły trzy dni, znaleźli go rozprawiającego w świątyni i siedzącego w pośrodku doktorów. A gdy pytali go rodzice jego, gdzie był, odpowiedział: "Nie wiedzieliście, że w tych sprawach, które są Ojca mego, potrzeba, żebym był?" 

 

[ПУБЛІЧНЕ ЖИТТЯ] 

 

 

 

 

[273] ПРО ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА 

 

[273] Comment Jésus-Christ fut baptisé 

 

[273] О КРЕЩЕНИИ ХРИСТОВОМ 

 

[273] O tym, jak Chrystus był ochrzczony. 

 

Матей 3, 13-17 

 

Matthieu 3, 13-17 - Marc 1, 9-11 - Luc 3, 21-23 

 

повествует святой евангелист Матфей, гл. 3, ст. 13-17 

 

Pisze św. Mateusz 3,13-17. 

 

Пункт перший. Господь наш Ісус Христос, попрощавшись зі своєю благословенною Матір’ю, подався із Назарета до річки Йордан, де перебував святий Йоан Хреститель. 

 

Premier point. Jésus-Christ, notre Seigneur, après avoir dit adieu à sa Mère bénie, va de Nazareth au fleuve du Jourdain, où était saint Jean-Baptiste. 

 

Первый пункт – Христос, Господь наш, попрощавшись с благословенной Матерью Своею, пришел из Назарета к реке Иордану, где находился Св. Иоанн Креститель. 

 

Pierwszy. Chrystus, Pan nasz, pożegnawszy swoją błogosławioną Matkę, przyszedł z Nazaretu nad rzekę Jordan, gdzie był św. Jan Chrzciciel. 

 

Пункт другий. Святий Йоан охрестив Господа нашого Ісуса Христа; коли ж спершу відмовлявся, вважаючи себе негідним хрестити Його, Христос сказав йому: “Залиши це тепер, так бо личить нам здійснити всяку правду”. 

 

Second point. Jésus-Christ, notre Seigneur, est baptisé par saint Jean, qui se reconnaît indigne de ce ministère; mais Jésus lui dit: Faites ceci maintenant; car c'est ainsi qu'il faut que nous accomplissions toute justice. 

 

Второй пункт – Святой Иоанн совершил крещение Христа Господа нашего; [но сперва] отказывался от этого, считая себя недостойным крестить Его; Христос же Ему сказал: Оставь теперь, ибо так надлежит нам исполнить всякую правду… 

 

Drugi. Św. Jan ochrzcił Chrystusa, Pana naszego. A kiedy chciał wymówić się od tego, bo uważał się za niegodnego, żeby go miał ochrzcić, Chrystus powiedział doń: "Uczyń to teraz, bo tak nam trzeba wypełnić wszelaką sprawiedliwość". 

 

Пункт третій. Святий Дух зійшов на Нього і з неба пролунав голос Отця, що засвідчив: “Це Син мій любий, що його я вподобав." 

 

Troisième point. L'Esprit-Saint descend sur lui; et au même instant on entend une voix du ciel qui disait: Celui-ci est mon Fils bien-aimé, en qui j'ai mis mes complaisances. 

 

Третий пункт – Дух Святый нисшел на Него и был глас Отца с неба свидетельствующий: Сей есть Сын Мой возлюбленный, в котором Мое благоволение. 

 

Trzeci. Przyszedł Duch Św. i głos Ojca z nieba zaświadczył: "Ten jest Syn mój umiłowany, w którym sobie upodobałem". 

 

[274] ПРО СПОКУСИ ХРИСТА В ПУСТИНІ 

 

[274] Comment Jésus-Christ fut tenté 

 

[274] ОБ ИСКУШЕНИИ ХРИСТА [В ПУСТЫНЕ] 

 

[274] O tym, jak Chrystus był kuszony. 

 

Лука 4, 1-13; Матей 4, 1-11 

 

Matthieu 4, 1-11 - Marc 1, 12-13 - Luc 4, 1-13 

 

повествуют святой евангелист Лука, гл. 4, ст. 1-13 и святой евангелист Матфей, гл. 4, ст. 1-11 

 

Pisze św. Łuska 4,1-13 i św. Mateusz 4,1-11. 

 

Пункт перший. Охрестившись, Він подався у пустиню, де постив сорок днів і сорок ночей. 

 

Premier point. Après avoir été baptisé, Jésus se retira au désert, où il jeûna quarante jours et quarante nuits. 

 

Первый пункт – Христос после крещения удалился в пустыню, где постился сорок дней и сорок ночей. 

 

Pierwszy. Gdy został ochrzczony, był na pustyni, gdzie pościł przez 40 dni i 40 nocy. 

 

Пункт другий. Тричі ворог спокушав Його: “Тоді підійшов до нього спокусник і сказав: "Коли ти Син Божий, звели, щоб це каміння та й стало хлібом... Кинься додолу... Оце все дам тобі, як упадеш ниць і мені поклонишся”. 

 

Second point. Il fut tenté trois fois par l'ennemi: Le tentateur, s'approchant, lui dit: Si vous êtes le Fils de Dieu, commandez que ces pierres se changent en pains. Jetez-vous en bas. Je vous donnerai toutes ces choses, si, vous prosternant, vous m'adorez. 

 

Второй пункт – Он был трижды искушаем врагом: И приступил к Нему искуситель и сказал: если Ты – Сын Божий, скажи, чтобы камни сии сделались хлебами… Бросься вниз… Все это дам Тебе, если, павши, поклонишься мне. 

 

Drugi. Był kuszony przez nieprzyjaciela trzy razy. "Przystąpiwszy do niego kusiciel rzekł mu: Jeśli jesteś Synem Bożym, powiedz, żeby te kamienie obróciły się w chleb. – Rzuć się na dół. – Wszystko to, co widzisz, dam ci, jeśli upadłszy na ziemię oddasz mi pokłon". 

 

Пункт третій. “Ангели приступили й почали йому слугувати”. 

 

Troisième point. Les Anges s'approchèrent et ils le servaient. 

 

Третий пункт:Ангелы приступили и служили Ему. 

 

Trzeci. "Aniołowie przyszli i służyli mu". 

 

[275] ПРО ПОКЛИКАННЯ АПОСТОЛІ 

 

[275] De la vocation des Apôtres 

 

[275] а О ПРИЗВАНИИ АПОСТОЛОВ 

 

[275] O powołaniu Apostołów. 

 

Пункт перший. Видається, що святий Петро і святий Андрій були покликані тричі; спершу – певною мірою пізнати Христа, 

 

Premier point. Il paraît que saint Pierre et saint André furent appelés trois fois: premièrement, à une certaine connaissance du Sauveur, 

 

Первый пункт – По-видимому, святой Петр и святой Андрей были призваны трижды; сначала к некоторому познанию [Христам], 

 

Pierwszy. Zdaje się, że św. Piotr i św. Andrzej byli trzy razy wezwani. Raz do pewnego tylko poznania [Jezusa]; 

 

про що свідчить євангелист Йоан (1, 35-42); згодом – йти за Ним, але нерішуче, з наміром повернутися до того, що залишили, як каже у своєму Євангелії святий Лука (5, 1-11); 

 

ce que nous apprend saint Jean dans le premier chapitre; secondement, à suivre Jésus-Christ en quelque manière, avec l'intention de retourner à ce qu'ils avaient abandonné, comme dit saint Luc dans le chapitre cinquième; 

 

что следует из свидетельства святого Иоанна, гл. 1, [58-41]; потом к некоему [нерешительному] следованию за Христом, с намерением вернуться к тому, что оставили, как об этом говорит святой Лука, гл. 5; 

 

wiadomo o tym ze św. Jana rozdz.1 [35-42]. Drugi raz do pójścia w pewien sposób za Chrystusem, z zamiarem jednak powrotu do tego, co opuścili, jak mówi św. Łukasz w rozdz. 5 [1-I1, 27-32]. 

 

і нарешті – піти за Господом нашим Ісусом Христом назавжди (Матей 4, 18-30; Марко 1, 16-18). 

 

troisièmement, à suivre Jésus-Christ, notre Seigneur, pour toujours, comme le rapportent saint Matthieu dans le quatrième chapitre, et saint Marc dans le premier. 

 

в-третьих, к следованию за Христом, Господом нашим, навсегда, (Матфей, гл. 4, ст. 18-20; и Марк, гл. 1, гл. 16-18). 

 

Trzeci raz do pójścia na zawsze za Chrystusem, Panem naszym; u św. Mateusza rozdz. 4 [18-22] i u św. Marka rozdz.1 [16-20]. 

 

Пункт другий. Покликав Филипа (Йоан 1, 43) і Матея, про що той сам нам розповідає (9, 9). 

 

Second point. Il appela Philippe, comme il est marqué dans le premier chapitre de saint Jean; et Matthieu, comme le même Apôtre le dit dans le neuvième chapitre. 

 

Второй пункт – [Он] призвал Филиппа, как сказано у святого Иоанна (гл. 1), и Матфея, о чем смотри у него самого (гл. 9). 

 

Drugi. Wezwał Filipa, jak o tym jest u św. Jana w rozdz. 1 [43-44] i św. Mateusza, jak o tym mówi sam Mateusz w rozdz. 9 [9]. 

 

Пункт третій. Покликав інших апостолів, хоч про їхнє покликання у Євангеліях немає виразної згадки. 

 

Troisième point. Il appela les autres Apôtres, de la vocation desquels il n'est pas fait mention spéciale dans l'Évangile. 

 

Третий пункт: Призвал остальных апостолов, об особом призвании которых Евангелие не упоминает. 

 

Trzeci. Wezwał i innych Apostołów, o których osobnym powołaniu Ewangelia nie czyni wzmianki 139. 

 

Варто звернути увагу ще на три обставини: по-перше, апостоли були простого роду і не мали освіти; 

 

On fera, de plus, les trois considérations suivantes: Premièrement, combien les Apôtres étaient ignorants et de basse condition. 

 

б И еще надо рассмотреть иные три обстоятельства: во-первых – насколько апостолы были необразованны и низкого сословия; 

 

Można też i inne rzeczy tu rozważać: Pierwsza: Jak Apostołowie byli z prostego i niskiego stanu. 

 

по-друге, гідність, до якої їх так ласкаво покликано; 

 

Secondement, la dignité à laquelle ils furent appelés avec tant de douceur. 

 

во-вторых – достоинство [служения], к которому они были столь милостиво призваны; 

 

Druga: Godność, do której zostali tak łaskawie wezwani. 

 

по-третє, дари і ласки, завдяки яким вони піднеслися над усіма Отцями Старого і Нового Завіту. 

 

Troisièmement, les dons et les grâces dont ils furent comblés, et par lesquels ils furent élevés au-dessus de tous les Pères du Nouveau et de l'Ancien Testament. 

 

в-третьих – дары и благодати, коими были возвышены над всеми отцами Нового и Ветхого Завета. 

 

Trzecia: Dary i łaski, dzięki którym zostali wyniesieni ponad wszystkich Ojców Nowego i Starego Przymierza. 

 

[276] ПРО ПЕРШЕ ЧУДО, ЗДІЙСНЕНЕ НА ВЕСІЛЛІ В КАНІ ГАЛИЛЕЙСЬКІЙ 

 

[276] Du premier miracle de Notre-Seigneur aux noces de Cana, en Galilée 

 

[276] О ПЕРВОМ ЧУДЕ, СОВЕРШЕННОМ НА БРАКЕ В КАНЕ ГАЛИЛЕЙСКОЙ, 

 

[276] O pierwszym cudzie uczynionym na godach w Kanie Galilejskiej. 

 

Йоан 2, 1-12 

 

Jean 2, 1-11 

 

повествует святой евангелист Иоанн, гл. 2, ст. 1-11 

 

Pisze św. Jan 2,1-11. 

 

Пункт перший. Господа нашого Ісуса Христа разом із учнями запросили на весілля. 

 

Premier point. Jésus-Christ, notre Seigneur, est invité aux noces de Cana avec ses disciples. 

 

Первый пункт – Христос, Господь наш, был приглашен со своими учениками на брак. 

 

Pierwszy. Chrystus, Pan nasz, był zaproszony z uczniami swoimi na gody weselne. 

 

Пункт другий. Мати сказала Синові, що на весіллі забракло вина: “Вина в них нема”, а тоді наказала слугам: “Що лиш скаже вам, – робіть”. 

 

Second point. La Mère de Jésus déclare à son Fils le manque de vin: Ils n'ont pas de vin. Et elle fait aux serviteurs ce commandement: Faites tout ce qu'il vous dira. 

 

Второй пункт – Матерь обращает внимание Сына на недостаток вина, говоря: вина нет у них; и приказывает слугам: что скажет Он вам, сделайте. 

 

Drugi. Matka dała znać Synowi, że zabrakło wina i powiedziała: "Wina nie mają". A sługom dała polecenie: "Uczyńcie, cokolwiek on wam powie". 

 

Пункт третій. “Ось такий чудес початок учинив Ісус у Кані Галилейській, і велич тим свою об'явив, – тож і учні його увірували в нього”. 

 

Troisième point. Jésus change l'eau en vin: Et il manifesta sa gloire, et ses disciples crurent en lui. 

 

Третий пункт – [Христос] превратил воду в вино: и явил славу Свою; и уверовали в Него ученики Его. 

 

Trzeci. "Zmienił wodę w wino i objawił chwałę swoją i uwierzyli weń uczniowie jego". 

 

[277] ПРО ТЕ, ЯК ГОСПОДЬ НАШ ІСУС ХРИСТОС ВИГНАВ ІЗ ХРАМУ ТОРГОВЦІВ 

 

[277] Comment Jésus-Christ chassa du Temple ceux qui y vendaient 

 

[277] КАК ХРИСТОС ГОСПОДЬ НАШ ИЗГНАЛ ИЗ ХРАМА ПРОДАЮЩИХ 

 

[277] O tym, jak Chrystus wygnał handlarzy ze świątyni. 

 

Йоан 2, 13-25 

 

Jean 2, 13-22 

 

повествует святой евангелист Иоанн, гл. 2, ст. 13-23 

 

Pisze św. Ja 2,13-22. 

 

Пункт перший. Скрутивши з мотузок бич, Він вигнав із храму всіх торговців. 

 

Premier point. Il chassa du Temple, avec un fouet de corde, tous ceux qui y vendaient. 

 

Первый пункт – сделав бич из вервия, [Христос] выгнал из храма всех торгующих в нем. 

 

Pierwszy. Wszystkich handlarzy wygnał ze świątyni biczem zrobionym z powrózków. 

 

Пункт другий. Поперевертав столи з грошима багатих міняйлів, які були у храмі. 

 

Second point. Il renversa les tables et l'argent des riches banquiers qui étaient dans le Temple. 

 

Второй пункт – Он опрокинул столы и рассыпал монеты богатых меняльщиков, бывших во храме. 

 

Drugi. Przewrócił stoły z pieniędzmi bogatych bankierów, którzy byli w świątyni. 

 

Пункт третій. Убогим же, які продавали там голубів, лагідно сказав: “Заберіть оте звідси, не робіть дому Отця Мого торговим домом!” 

 

Troisième point. Il dit aux pauvres qui vendaient des colombes: Ôtez cela d'ici; et ne faites pas de la maison de mon Père une maison de trafic. 

 

Третий пункт – бедным, продающим голубей, сказал кротко: уберите это отсюда, и дом Отца моего не делайте домом торговли. 

 

Trzeci. Biednym, którzy sprzedawali gołębie, powiedział łagodnie: "Wynieście to stąd, a nie czyńcie domu mego domem kupiectwa". 

 

[278] ПРО НАГІРНУ ПРОПОВІДЬ 

 

[278] Du discours que fit Jésus-Christ sur la montagne 

 

[278] О НАГОРНОЙ ПРОПОВЕДИ ХРИСТА 

 

[278] O kazaniu, które Chrystus miał na górze. 

 

Матей 5, 1-48 

 

Matthieu 5-7 - Luc 6, 17-49 

 

повествует святой евангелист Матфей, гл.5, ст. 1-12 

 

Pisze św. Mateusz 5. 

 

Пункт перший. Окремо звертаючись до своїх улюблених учнів, Він говорить про вісім блаженств: “Блаженні вбогі духом, тихі, засмучені, голодні та спраглі справедливости, милосердні, чисті серцем, миротворці, переслідувані за правду”. 

 

Premier point. Il enseigne à ses bien-aimés disciples, séparés de la foule, les huit Béatitudes: Bienheureux, leur dit-il, sont les pauvres d'esprit; ceux qui sont doux; ceux qui sont miséricordieux; ceux qui pleurent; ceux qui ont faim et soif de la justice; ceux qui ont le coeur pur; ceux qui sont pacifiques, et ceux qui souffrent persécution. 

 

Первый пункт – обращаясь отдельно к возлюбленным своим ученикам, Он говорит им о восьми заповедях блаженства: Блаженны нищие духом, кроткие, милостивые, плачущие, алчущие и жаждущие правды, чистые сердцем, миротворцы, изгнанные за правду. 

 

Pierwszy. Do swoich umiłowanych uczniów mówił na osobności o ośmiu błogosławieństwach: "Błogosławieni ubodzy w duchu: cisi; miłosierni; ci, co płaczą; ci, co łakną i pragną sprawiedliwości; czystego serca; pokój czyniący i ci, co cierpią prześladowanie". 

 

Пункт другий. Спонукає їх добре використовувати свої здібності: “Так нехай світить перед людьми ваше світло, щоб вони, бачивши ваші добрі вчинки, прославляли вашого Отця, що на небі”. 

 

Second point. Il les exhorte à bien user de leurs talents: Que votre lumière brille devant les hommes, afin qu'ils voient vos bonnes oeuvres, et glorifient votre Père qui est dans le Ciel. 

 

Второй пункт – побуждал их хорошо пользоваться своими талантами: Так да светит свет ваш пред людьми, чтобы они видели ваши добрые дела и прославляли Отца вашего небесного. 

 

Drugi. Zachęca ich do dobre o używania talentów swoich: "Tak niechaj świeci światłość wasza przed ludźmi, aby widzieli uczynki wasze dobre i chwalili Ojca waszego, który jest w niebiosach". 

 

Пункт третій. Оголошує себе не порушником закону, а тим, хто його доповнює і вдосконалює, пояснюючи заповіді не вбивати, не чинити перелюбу, не свідчити неправдиво, любити своїх ворогів: “Любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас”. 

 

Troisième point. Il se montre, non le transgresseur, mais le consommateur de la loi, en expliquant les préceptes contre l'homicide, la fornication, le parjure et sur l'amour des ennemis. Et moi je vous le dis, aimez vos ennemis, faites du bien à ceux qui vous haïssent. 

 

Третий пункт – объявляет себя не нарушителем закона, а его исполнителем, объясняя заповеди не убивать, не прелюбодействовать, не клясться и о любви к ближнему: Я говорю вам: любите врагов ваших, благотворите ненавидящим вас. 

 

Trzeci. Ukazuje się nie jako ten, co łamie Prawo, ale jako ten, co je do pełności doprowadza, gdy wyjaśnia przykazania, żeby nie zabijać, nie cudzołożyć, nie popełniać krzywoprzysięstwa, miłować nieprzyjaciół swoich: "A ja wam powiadam: Miłujcie nieprzyjaciół waszych i czyńcie dobrze tym, którzy was nienawidzą". 

 

[279] ПРО ТЕ, ЯК ГОСПОДЬ НАШ ІСУС ХРИСТОС ВТИХОМИРИВ МОРСЬКУ БУРЮ 

 

[279] Comment Jésus-Christ, notre Seigneur, apaisa une tempête sur la mer de Galilée 

 

[279] КАК ХРИСТОС УСМИРИЛ МОРСКУЮ БУРЮ 

 

[279] O tym, jak Chrystus, Pan nasz, uciszył burzę na morzu. 

 

Матей 8, 23-27 

 

Matthieu 8, 23-27 - Marc 4, 35-40 - Luc 7, 22-25 

 

повествует святой евангелист Матфей, гл. 8, ст. 23-27 

 

Pisze św. Mateusz 8, 23-27. 

 

Пункт перший. Коли Господь наш Ісус Христос, перебуваючи на морі, заснув у човні, здійнялася велика буря. 

 

Premier point. Jésus-Christ, notre Seigneur, étant endormi, il s'éleva sur la mer une grande tempête. 

 

Первый пункт – в то время как Христос Господь наш почивал на море, поднялась великая буря. 

 

Pierwszy. Gdy Chrystus, Pan nasz, spał [w łodzi] na morzu, powstała burza wielka. 

 

Пункт другий. Учні, злякавшись, розбудили Його; Він же покартав їх за слабку віру: “Чого ви лякливі, маловіри?” 

 

Second point. Ses disciples, effrayés, le réveillent. Il les reprend de leur peu de foi, en leur disant: Hommes de peu de foi, pourquoi craignez-vous? 

 

Второй пункт – ученики, испугавшись, разбудили Его; Он же упрекнул их за слабую веру, которая была у них, и сказал им: что вы так боязливы, маловеры? 

 

Drugi. Uczniowie jego przestraszeni obudzili go. On zaś skarcił ich z powodu małej wiary i powiedział im: "Czemu boicie się, małej wiary?" 

 

Пункт третій. Звелів вітрам і морю втихомиритися, і відразу стало тихо. Люди ж дивувались, запитуючи: "Хто це такий, що і вітри, і море Йому слухняні?" 

 

Troisième point. Il commande aux vents et à la mer, et aussitôt il se fait un grand calme. Les témoins de cette merveille, frappés d'étonnement, s'écrient: Quel est celui-ci à qui les vents et la mer obéissent? 

 

Третий пункт: запретил ветрам и морю, да перестанут, и они перестали, и настала тишина на море, и люди дивились этому, вопрошая: кто это, что и ветры и море повинуются Ему? 

 

Trzeci. Rozkazał wiatrom i morzu, aby uciszyły się i zaraz przycichły, a morze stało się spokojne. Ludzie zaś dziwili się temu i mówili: "Któż jest ten, że wiatry i morze są mu posłuszne?" 

 

[280] ПРО ТЕ, ЯК ХРИСТОС ІШОВ ПО ВОДІ 

 

[280] Comment Jésus-Christ marcha sur les eaux 

 

[280] КАК ХРИСТОС ШЕЛ ПО МОРЮ 

 

[280] O tym, jak Chrystus chodził po morzu. 

 

Матей 14, 22-23 

 

Matthieu 14, 22-23 - Marc 6, 45-54 - Jean 6, 15-21 

 

повествует святой евангелист Матфей, гл. 15, ст. 22-23 

 

Pisze św. Mateusz 14, 22-33. 

 

Пункт перший. Господь наш Ісус Христос, відпустивши людей, наказав своїм учням зійти до човна, а сам залишився на горі, щоби помолитися там на самоті. 

 

Premier point. Jésus-Christ, notre Seigneur, étant sur la montagne, ordonne à ses disciples de retourner à leur barque; et, ayant congédié la foule, il commença à prier seul. 

 

Первый пункт:Христос, отпустив народ, взошел на гору, и приказал ученикам своим войти в лодку, и оставшись один, начал молиться. 

 

Pierwszy. Gdy Chrystus, Pan nasz, był na górze, wysłał uczniów swoich, [żeby wsiedli] do łodzi; a rozpuściwszy rzeszę modlił się samotnie. 

 

Пункт другий. Човен підкидало хвилями. Христос підійшов до нього, ступаючи по воді; учні ж гадали, що це примара. 

 

Second point. La barque était battue par les flots; Jésus s'avance vers elle en marchant sur les eaux, et ses disciples pensent que c'est un fantôme. 

 

Второй пункт – лодку било волнами, Христос же пришел к ней идя по воде; и ученики думали, что это призрак. 

 

Drugi. Fale miotały łodzią, a Chrystus podszedł do niej, idąc po wodzie; uczniowie zaś myśleli, że to zjawa. 

 

Пункт третій. Христос сказав їм: "Заспокойтесь, – це я, не страхайтеся!" На Його веління святий Петро пішов до Нього по воді, проте засумнівався і почав тонути. Та Господь наш Ісус Христос врятував його і дорікнув йому за слабку віру; потому сів у човен, і вітер вщух. 

 

Troisième point. Jésus-Christ leur dit: C'est moi, ne craignez point. Saint Pierre, par son ordre, s'élance vers lui et marche sur les eaux; mais, sa foi venant à chanceler, il commença à enfoncer. Jésus-Christ, notre Seigneur, le délivre de ce danger et le reprend de son peu de foi; ensuite il entra dans la barque, et le vent cessa. 

 

Третий пункт – Христос сказал им: Это Я, не бойтесь; [тогда] святой Петр, Его повелением, пошел к Нему, идя по водам, и, усомнившись, стал тонуть; но Христос, Господь наш, спас его и упрекнул его за маловерие, потом вошел в лодку, и ветер утих. 

 

Trzeci. Chrystus powiedział im: "Jam jest, nie bójcie się! Wtedy na jego rozkaz Piotr poszedł do niego, krocząc po wodzie, zwątpiwszy zaś zaczął tonąć. Ale Chrystus Pan nasz ocalił go i skarcił za jego małą wiarę. Potem wsiadł do łodzi i ustał wiatr.