ДУХОВНІ ВПРАВИ СВЯТОГО ІГНАТІЯ ЛОЙОЛИ

Javascript DHTML Drop Down Menu Powered by dhtml-menu-builder.com
 

31-40

[31] Слід зазначити, що перше велике G згори означає неділю, друге мале g – понеділок, третє – вівторок, і т.д.  

 

   G –––––––––––––––––––––––––––––––––– 

   g –––––––––––––––––––––––––––––––––– 

   g –––––––––––––––––––––––––––––––––– 

   g –––––––––––––––––––––––––––––––––– 

   g –––––––––––––––––––––––––––––––––– 

   g ––––––––––––––––––––––––––––––––– 

   g ––––––––––––––––––––––––––––––––– 

 

[31] Il faut remarquer que les premières lignes J, qui sont les plus longues, marquent le dimanche; les secondes, qui sont plus courtes, le lundi; les troisièmes, le mardi; et ainsi de suite.  

 J.__________________________________ 

  j._________________________________ 

  j.______________________________ 

   j._________________________ 

  j.____________________ 

  j._______________ 

  j.__________ 

 

[31] На прилагаемой схеме первое большое В означает воскресенье, второе малое п – понедельник, третье – вторник и т. д. 

 

В         _________________________ 

п          _________________________ 

в          _________________________ 

с          _________________________ 

ч          _________________________ 

п          _________________________ 

с          _________________________ 

 

[31] Uwaga. Trzeba zaznaczyć, że pierwsza litera N wielkie na rysunku niżej podanym oznacza niedzielę, p małe oznacza poniedziałek, w – wtorek, itd. 

N.__________________________________  

p._________________________________  

w.______________________________  

śr._________________________  

cz.____________________ 

p._______________ 

sb.__________ 

 

[32] ЗАГАЛЬНИЙ ІСПИТ СУМЛІННЯ, 

 

Examen général de conscience 

 

[32] ПОЛНОЕ ИСПЫТАНИЕ СОВЕСТИ 

 

[32] Rachunek sumienia ogólny

 

який допомагає очиститися і краще висповідатися 

 

Pour purifier l'âme et mieux se confesser. 

 

для очищения ее и лучшего совершения исповеди 

 

w celu oczyszczenia się i lepszego odbywania spowiedzi 

 

Припускаємо, що в нас живуть три різновиди думок, а саме: перший – думки, породжені суто нашою волею та бажанням; 

 

[32] Je suppose qu'il y a en moi trois sortes de pensées: les unes, proprement miennes, naissent de ma volonté et de ma liberté; 

 

Начинаю с положения, что у человека есть мысли трех родов: первые – собственные, происходящие единственно от его свободной воли, 

 

Z góry przyjmuję, że są we mnie trzy [rodzaje] myśli, a mianowicie jedna myśl moja, tj. powstająca z mojej tylko wolności i woli, 

 

два ж інші приходять до нас ззовні, один – від доброго духа, другий – від злого. 

 

les autres viennent du dehors, et ont pour principe le bon ou le mauvais esprit. 

 

вторые и третьи – навеянные извне от доброго и злого духа. 

 

dwie zaś inne przychodzą do mnie z zewnątrz, jedną od ducha dobrego, druga od ducha złego. 

 

[33] Думки 

 

De la pensée 

 

[33] О МЫСЛЯХ 

 

[33] O myśli 

 

Існують два способи сподобитися ласки, пов’язані зі злими думками, що приходять ззовні. 

 

[33] On peut mériter en deux manières lorsqu'une mauvaise pensée vient du dehors. 

 

Если греховный помысел приходит извне, то двояким способом можно стяжать благодать. 

 

Dwa są sposoby zdobywania zasługi, gdy nachodzi nas myśl zła z zewnątrz. 

 

По-перше, коли до нас приходить думка скоїти головний гріх, а ми негайно її відкидаємо, цю думку відразу подолано. 

 

Premièrement, si, lorsque la pensée de commettre un péché mortel se présente, je lui résiste aussitôt, et qu'ainsi j'en triomphe. 

 

Например, приходит помысел совершить смертный грех, и человек немедленно отсекает его. И таким образом помысел побеждается. 

 

1. Przychodzi mi np. myśl, aby popełnić grzech śmiertelny, a ja tej myśli się sprzeciwiam natychmiast i od razu ją przezwyciężam. 

 

[34] По-друге, коли у нас з’являється та ж погана думка, ми опираємося їй, проте вона приходить знову і знову, та ми постійно поборюємо її, аж доки не візьмемо над нею гору. 

 

[34] Secondement, si, d'abord repoussée, cette mauvaise pensée revient une ou plusieurs fois et que je lui résiste toujours, jusqu'à ce que je la chasse entièrement. 

 

[34] Во-вторых, когда приходит тот же самый злой помысел и человек сопротивляется ему, но он вновь и вновь возвращается, и человек опять сопротивляется ему до тех пор, пока не победит. 

 

[34] 2. Drugi sposób zdobywania zasługi polega na tym, że gdy nachodzi mię myśl zła, ja jej się sprzeciwiam, a ona znów powraca, a ja zawsze się jej sprzeciwiam, aż myśl ta przezwyciężona odejdzie. 

 

Це другий спосіб, гідний ще більшої ласки. 

 

Cette seconde manière est d'un plus grand mérite que la première. 

 

Это второй способ, [достойный] еще большей благодати. 

 

Ten drugi sposób jest bardziej zasługujący niż pierwszy. 

 

[35] Чинимо легкий гріх, коли думка про те, щоб скоїти головний гріх, приходить до нас, а ми прислухаємося до неї, якийсь час приділяємо їй увагу 

 

[35] On pèche véniellement, quand la pensée de pécher mortellement s'offrant à l'esprit, on lui prête l'oreille en s'y arrêtant quelques instants, 

 

[35] Отпустительный [простительный] грех совершается тогда, когда приходит помысел совершить тяжкий грех, человек к нему прислушивается, останавливается на нем некоторое время, 

 

[35] Popełnia się grzech lekki, gdy ta sama myśl o popełnieniu grzechu śmiertelnego przychodzi, a człowiek albo słucha jej przez chwilkę, 

 

чи черпаємо з неї якесь чуттєве задоволення, або ж не надто поспішаємо її відкинути. 

 

ou lorsqu'on en reçoit quelque délectation sensuelle, ou lorsqu'on apporte quelque négligence à rejeter cette pensée. 

 

или находит в этом какое-либо удовольствие, или просто допускает бездеятельность в борьбе с ним. 

 

albo czerpie z niej jakieś małe zadowolenie zmysłów, albo ulega jakiemuś niedbalstwu w odrzucaniu takiej myśli. 

 

[36] Є два способи скоїти головний гріх. Перший: погоджуємося зі злою думкою, маючи намір здійснити задумане відразу або щойно це буде можливо. 

 

[36] On pèche mortellement en deux manières: la première, lorsque l'on consent à la mauvaise pensée, avec l'intention de commettre ensuite le péché dont la pensée se présente, ou avec le désir de le commettre, si on le pouvait; 

 

[36] Смертный грех может быть совершен двояко. Первый способ: человек принимает злой помысел, чтобы затем действовать соответственно его побуждению, либо переходит к самому действию, если представится к этому возможность. 

 

[36] Są dwa sposoby popełnienia grzechu śmiertelnego. Pierwszy, gdy człowiek daje przyzwolenie na myśl złą, chcąc zaraz rzecz tę wykonać wedle tego przyzwolenia, albo wprowadzić ją w czyn, gdyby to było możliwe. 

 

[37] Другий: справді здійснюємо те, до чого спонукає зла думка; такий гріх ще важчий за попередній з трьох причин: 

 

[37] La seconde, quand on commet extérieurement ce péché. Or, le péché d'action est plus grave que le péché de pensée pour trois raisons: 

 

[37] Второй способ совершить смертный грех: действительное исполнение греховного замысла; это является еще большим грехом, нежели предыдущий, по трем причинам: 

 

[37] Drugi sposób popełnienia grzechu śmiertelnego polega na tym, że grzech ten popełnia się czynem. Jest to cięższym grzechem dla trzech racji: 

 

по-перше, тому, що довше перебуваємо під впливом зла; 

 

premièrement, à cause de la durée qui est plus longue; 

 

во-первых, потому что греховность поступка дольше длится; 

 

Po pierwsze, z powodu dłuższego czasu [trwania w złej woli]. 

 

по-друге, грішимо інтенсивніше; 

 

secondement à cause de l'affection désordonnée qui est plus forte; 

 

во-вторых, потому, что воля сильнее участвует в грехе; 

 

Po drugie, z powodu większego natężenia [woli w złem]. 

 

по-третє, завдаємо більшої шкоди і собі, й іншим. 

 

troisièmement à cause du dommage qui est plus grand pour les deux personnes. 

 

в-третьих потому, что в этом случае [грешник] и его сообщник наносят себе больший ущерб. 

 

Po trzecie, z powodu większej szkody [na duszy] dla obu osób [w grzechu z drugą osobą]. 

 

[38] Слова 

 

De la parole 

 

[38] О СЛОВАХ 

 

[38] O słowie 

 

Не слід присягатися ні Творцем, ні створінням, хіба лишень це потрібно для підтвердження істини, з необхідности чи з благоговінням. 

 

[38] On ne doit jurer ni par le Créateur ni par la créature qu'avec vérité, respect et nécessité. 

 

Клясться не следует ни Творцом, ни тварью, и не иначе как для подтверждения истины, в действительной нужде и с благоговением. 

 

Nie przysięgać ani na Stwórcę, ani na stworzenie, chyba tylko w wypadku prawdy, konieczności i z uszanowaniem. 

 

Під необхідністю маємо на увазі ті випадки, коли присяга підтверджує не будь-яку істину, а тільки ту, що має вагоме значення для добра чи то душі, чи тіла, чи теж для дочасних благ. 

 

Il n'y a pas nécessité d'affirmer avec serment toute vérité, mais celle-là seulement dont il doit résulter un avantage de quelque importance pour l'âme, pour le corps ou pour les biens temporels. 

 

Нуждою должно считать, когда присяга подтверждает не какую-либо истину, но ту, которая имеет важное отношение к душе, или к здоровью, или к временным благам. 

 

Konieczność wedle mego rozumienia zachodzi nie wtedy, gdy pod przysięgą stwierdza się jaką bądź prawdę, lecz wtedy, gdy chodzi o rzecz większej wagi, dotycząca duszy lub ciała albo też dóbr materialnych. 

 

Благоговіння ж вимагає, щоб ім’я Творця нашого і Господа вимовлялося з належним піднесенням та пошануванням. 

 

On jure avec respect quand, en prononçant le nom de Dieu, Créateur et Seigneur de toutes choses, on se rappelle l'honneur et le respect qui lui sont dus. 

 

Что касается благоговения, то оно требует, чтобы при произнесении имени Творца и Господа обращалось внимание на присущее ему религиозное почитание. И теперь начинаю работать. 

 

Uszanowanie zaś pojmuję w, taki sposób, że wzywając imienia Stwórcy i Pana swego zwraca się baczną uwagę na zachowanie należnej mu czci i uszanowania. 

 

[39] Варто відзначити, що хоч у випадку легковажної присяги грішимо більше, присягаючись Творцем, а не створінням, одначе ж, з іншого боку, 

 

[39] Encore que dans le jurement fait en vain le péché soit plus grave quand on jure par le Créateur que quand on jure par la créature, il faut cependant remarquer 

 

[39] а Нужно сказать, что хотя, с одной стороны, ложная присяга является большим грехом, и особенно когда клянутся Творцом, а не творением, однако же, с другой стороны, 

 

[39] a Należy zwrócić uwagę, że aczkolwiek przysięgając lekkomyślnie z wezwaniem imienia Boga grzeszymy ciężej, niż gdy to czynimy z powołaniem się na stworzenia, to jednak 

 

дотримуючись викладених вище умов стосовно істини, необхідности та благоговіння, присягатися створінням важче, ніж Творцем; це пояснюється такими причинами: 

 

qu'il est plus difficile de jurer avec les conditions requises, c'est-à-dire avec vérité, nécessité et respect, par la créature que par le Créateur, pour les raisons suivantes: 

 

когда клянутся творением, а не Творцом, труднее соблюсти необходимые условия присяги, то есть правду, истинную потребность и благоговение, и это по следующим причинам. 

 

trudniej jest w należyty sposób, tzn. w wypadku prawdy, konieczności i z uszanowaniem, przysięgać na stworzenie niż na Stwórcę, a to dla następujących racji: 

 

По-перше, коли присягатися створінням, то вже саме йменування створіння при засвідченні істини не викликає у нас ні тієї уваги, ні обачности, які зазвичай властиві присязі в ім’я Господа і Творця всього сущого. 

 

Premièrement. Lorsque nous voulons jurer par quelque créature, la pensée de nommer la créature ne nous rend pas aussi attentifs ni aussi circonspects pour dire la vérité, ou pour l'affirmer avec nécessité, que la pensée de nommer le Seigneur et Créateur de toutes choses. 

 

б Во-первых, если клясться творением, то само наименование творения не вызывает в нас ни того внимания, ни той осмотрительности при засвидетельствовании истины, какие сопряжены с клятвой во имя Творца. 

 

b Racja pierwsza: Gdy chcemy przysięgać na jakieś stworzenie, to sam fakt, że chcemy wezwać stworzenia, nie czyni nas tak uważnymi i bacznymi, aby mówić tylko prawdę lub stwierdzić ją tylko w wypadku konieczności, jak to się dzieje wtedy, gdy chcemy wezwać Boga i Stwórcę wszystkich rzeczy. 

 

По-друге, присягаючись в ім’я створіння, важче віддати шану Творцеві, ніж присягаючись іменем самого Творця і Господа, позаяк проголошення імени Господа Бога нашого спонукає до благоговіння і пошанування більше, ніж проголошення імени створіння. 

 

Secondement. Il n'est pas aussi facile de rendre au Créateur un témoignage de vénération et de respect en jurant par la créature, qu'en jurant par le Créateur et Seigneur lui-même et en prononçant son saint Nom. En effet, la pensée de nommer Dieu, notre Seigneur, inspire par elle-même plus de vénération et de respect que la pensée de nommer un objet créé. 

 

в Во-вторых, человеку труднее воздать благоговейную честь Творцу тогда, когда присяга дается во имя творения, а не во имя Бога и Господа. Ибо возглашение имени Господа Бога побуждает к благоговению и почтительности более, нежели возглашение имени твари. 

 

c Racja druga: Gdy się przysięga na stworzenie, nie jest tak łatwo okazać uszanowanie i cześć Stwórcy, jak wtedy, gdy się przysięga na samego Stwórcę i Pana; bo fakt, że chcemy wezwać Boga i Pana naszego, skłania nas do większej czci i uszanowania, niż gdy chcemy wezwać rzecz stworzoną. 

 

По-друге, присягаючись в ім’я створіння, важче віддати шану Творцеві, ніж присягаючись іменем самого Творця і Господа, позаяк проголошення імени Господа Бога нашого спонукає до благоговіння і пошанування більше, ніж проголошення імени створіння. 

 

Il suit de là qu'il est plus permis aux hommes parfaits qu'à ceux qui sont imparfaits de jurer par la créature, 

 

По этой причине позволительно клясться тварью более совершенным, нежели несовершенным; 

 

I dlatego przysięga na stworzenie winna być dozwolona raczej ludziom doskonałym niż niedoskonałym. 

 

оскільки досконаліші завдяки постійному спогляданню та просвітленню розуму більше звикли помічати, вшановувати і споглядати Бога, присутнього у кожному створінні своєю сутністю, присутністю та силою. 

 

parce que les premiers, éclairés par la lumière qu'ils reçoivent dans la contemplation assidue des choses divines, peuvent plus facilement que les seconds méditer et contempler que Dieu, notre Seigneur, est dans toutes les créatures par son essence, par sa présence et par sa puissance; 

 

ибо совершенные постоянным созерцанием и просвещением разума более привыкли замечать и чтить Бога, присутствующего во всех творениях существом и всемогуществом своим, 

 

Doskonali bowiem przez usilną kontemplację i oświecenie umysłu więcej rozważają, rozmyślają i kontemplują obecność Boga, Pana naszego, w każdym stworzeniu wedle jego własnej istoty, obecności i mocy. 

 

Тому, присягаючись створінням, вони більше здатні і підготовані віддати у присязі шану Богові, ніж люди недосконалі. 

 

et ainsi, en jurant par la créature, ils sont plus aptes et plus disposés à rendre un témoignage de vénération et de respect à leur Créateur et Seigneur. 

 

и тем самым они являются более способными и лучше подготовленными к отданию в присяге надлежащей чести Богу, чем несовершенные. 

 

I w ten sposób przysięgając na stworzenia są bardziej zdolni i usposobieni do tego, by okazywać Stwórcy i Panu swemu więcej czci i uszanowania, niż ludzie niedoskonali. 

 

По-третє, постійні присяги в ім’я створіння приводять недосконалих до небезпеки ідолопоклонства швидше, ніж досконалих. 

 

Troisièmement. En jurant fréquemment par les objets créés, les imparfaits sont plus exposés à l'idolâtrie que les parfaits. 

 

г В-третьих, постоянная клятва творением ввергает несовершенных более, чем совершенных, в опасность идолопоклонства. 

 

d Racja trzecia: W wypadku ciągłego przysięgania na stworzenia należy obawiać się bałwochwalstwa więcej u ludzi niedoskonałych niż u doskonałych. 

 

[40] Не слід марнословити, себто говорити слова, які нікому – ні тому, хто їх говорить, ні іншим – не приносять користі й узагалі такої користі не передбачають. 

 

[40] Не слід марнословити, себто говорити слова, які нікому – ні тому, хто їх говорить, ні іншим – не приносять користі й узагалі такої користі не передбачають. 

 

[40] Не нужно говорить праздного слова, то есть такого, что ни говорящему, ни кому-либо иному ничего не приносит и не имеет цели принести. 

 

[40] Nie mówić słów próżnych. Mam na myśli takie słowa, które ani mnie, ani drugiemu nie przynoszą pożytku, ani też nie są ku temu skierowane. 

 

Відповідно, слова, які приносять користь або, на думку того, хто ці слова говорить, мають її приносити, чи то душі, чи тілу, чи дочасним добрам співрозмовників, не є марними, 

 

Toutes les fois donc qu'il doit résulter, ou que nous avons intention qu'il résulte de nos discours un avantage pour notre âme ou pour celle du prochain, pour notre corps ou pour nos biens temporels, ce n'est pas une parole oiseuse, 

 

Если же человек говорит о предметах, которые служат или по его мнению должны служить его душе или душе ближнего, телу или временным благам, то это не есть пустословие, 

 

A zatem gdy się mówi w celu niesienia pomocy albo z tym zamiarem, aby pomóc duszy własnej lub cudzej, albo ciału, albo nawet w dziedzinie dóbr doczesnych, nigdy słowa nie są próżne. 

 

хоч би навіть мова йшла про речі, безпосередньо з їхнім становищем у житті не пов’язані, коли, наприклад, монах говорить про війну чи торгівлю. 

 

quand même nous parlerions de choses étrangères à notre profession: comme si, étant religieux, nous parlions de guerre ou de commerce. 

 

хотя бы даже говорил он о вещах, не относящихся к его положению. Так, например, если бы монах говорил о войне или о торговле. 

 

Tak samo, gdy ktoś mówi o rzeczach [nawet] obcych jego stanowi, np. gdy zakonnik mówi o wojnach albo o kupiectwie. 

 

Проте в усьому цьому є заслуга, якщо слова спрямовано на добро, і гріх – якщо їх говорять зі злою метою або ж узагалі безцільно. 

 

Mais, en général, toute parole dite avec une intention louable est méritoire et toute parole proférée avec une intention coupable, ou seulement sans motif raisonnable, est un péché. 

 

Но во всем этом есть благодать, если речь направлена к доброй цели, и грех – если направлена к злой цели или к празднословию. 

 

Bo we wszystkim, co tu zostało wymienione, jest rzeczą zasługującą mówić w sposób dobrze uporządkowany, a znów grzechem jest mowa nieuporządkowana i bezużyteczna.