ДУХОВНІ ВПРАВИ СВЯТОГО ІГНАТІЯ ЛОЙОЛИ

Javascript DHTML Drop Down Menu Powered by dhtml-menu-builder.com
 

331-340

[331] Правило третє. За допомогою попередньої причини розрадити нашу душу може як добрий ангел, так і злий, маючи при цьому протилежні цілі:  

 

[331] Troisième règle. Lorsqu'une cause a précédé la consolation, le bon et le mauvais Ange peuvent également en être l'auteur; mais leur fin est bien différente. 

 

[331] Третье: Причиной утешения может быть как добрый ангел, так и злой, но для противоположных целей: 

 

[331] Reguła 3. Za pośrednictwem jakiejś [uprzedniej] przyczyny pocieszenie dać może równie dobrze anioł dobry jak i zły, ale dla celów całkiem różnych: 

 

добрий ангел діє задля поступу душі, себто для того, щоби вона зростала і просувалася від доброго до ще кращого; 

 

Le bon Ange a toujours en vue le profit de l'âme qu'il désire voir croître en grâce et monter de vertu en vertu. 

 

добрый для успеха души, чтобы возрастала и шла от хорошего к лучшему; 

 

anioł dobry dla postępu duszy, żeby rosła i wznosiła się od dobrego do lepszego; 

 

злий же ангел діє з протилежною метою, тобто для того, щоб схилити душу до своїх проклятих намірів та лукавства. 

 

Le mauvais Ange, au contraire, veut toujours arrêter ses progrès dans le bien pour l'attirer enfin à ses intentions coupables et perverses. 

 

злой же ангел – для противоположного, чтобы затем привлечь ее к своему превратному намерению и лукавству. 

 

anioł zaś zły dla celu wręcz przeciwnego i żeby duszę nakłonić do swego przewrotnego zamiaru i do swej złości. 

 

[332] Правило четверте. Злому ангелу, який з’являється під виглядом ангела світла, притаманно спочатку йти в тому ж напрямку, що й побожна душа, аби врешті-решт спонукати її рухатися у своєму, тобто протилежному, напрямку; 

 

[332] Quatrième règle. C'est le propre de l'Ange mauvais, lorsqu'il se transforme en Ange de lumière, d'entrer d'abord dans les sentiments de l'âme pieuse, et de finir par lui inspirer les siens propres. 

 

[332] Четвертое: Злому ангелу, преобразующемуся в ангела света, свойственно вначале идти в том направлении, в каком движется верная душа; чтобы в конечном счете склонить ее двигаться в своем [то есть противоположном] направлении; 

 

[332] Reguła 4. Anioł zły ma tę właściwość, że się przemienia w anioła światłości [por. 2Kor 11,14] i że idzie najpierw zgodnie z duszą wierną, a potem stawia na swoim; 

 

так, спершу він навіює думки добрі та святі, привабливі для такої праведної душі, а потім намагається поступово сягнути своєї мети, втягуючи людину у свої приховані підступи та злі наміри. 

 

Ainsi, il commence par suggérer à cette âme des pensées bonnes et saintes, conformes à ses dispositions vertueuses; mais bientôt, peu à peu, il tâche de l'attirer dans ses pièges secrets et de la faire consentir à ses coupables desseins. 

 

так, он внушает мысли добрые и святые, соответствующие этой праведной душе, но потом мало-помалу старается достичь своей цели, вовлекая душу в свои сокрытые обманы и превратные замыслы. 

 

a mianowicie podsuwa jej myśli pobożne i święte, dostrojone do takiej duszy sprawiedliwej, a potem powoli stara się ją doprowadzić do swoich celów, wciągając duszę w ukryte swe podstępy i przewrotne zamiary. 

 

[333] Правило п’яте. Слід прискіпливо стежити за перебігом своїх думок, і якщо початок, середина та кінець у них цілковито добрі і спрямовані виключно на добро, то це ознака доброго ангела. 

 

[333] Cinquième règle. Nous devons examiner avec grand soin la suite et la marche de nos pensées. Si le commencement, le milieu et la fin, tout en elles est bon et tendant purement au bien, c'est une preuve qu'elles viennent du bon Ange; 

 

[333] Пятое: Мы должны строго следить за последовательным ходом мыслей; и если начало, середина и конец их во всем хороши, то есть направлены лишь к одному добру, – это признак доброго ангела. 

 

[333] Reguła 5. Powinniśmy bardzo zwracać uwagę na przebieg myśli. Jeżeli ich początek, środek i koniec jest całkowicie dobry, zmierzający do tego, co jest w pełni dobre, jest to znak dobrego anioła. 

 

Та якщо перебіг думок, навіяних духом, провадить в кінці до чогось злого, або відволікає нас, або є не таким добрим, як той, що його душа мала намір здійснити попередньо, 

 

mais si, dans la suite des pensées qui nous sont suggérées, il finit par s'y rencontrer quelque chose de mauvais ou de dissipant, ou de moins bon que ce que nous nous étions proposé de faire, 

 

Но если в ряду мыслей, внушенных ангелом, в чем-либо видна вещь злая или отвлекающая, или менее хорошая, чем та, которую душа прежде намеревалась совершить, 

 

Ale jeśli przebieg myśli, które nam poddaje, prowadzi ostatecznie do jakiejś rzeczy złej, lub rozpraszającej nas, albo mniej dobrej niż ta, którą przedtem dusza zamierzała, 

 

або якщо послаблює, непокоїть чи зворохоблює душу, позбавляючи її миру, тиші і супокою, які були їй властиві раніше, 

 

ou si ces pensées affaiblissent notre âme, l'inquiètent, la troublent, en lui ôtant la paix, la tranquillité et le repos dont elle jouissait d'abord, 

 

или если что-нибудь ослабляет душу, или делает ее беспокойной и удрученной, отнимая у нее мир, тишину и спокойствие, которые она до этого имела, 

 

albo jeśli osłabia, niepokoi i zakłóca duszę, odbierając jej pokój, ciszę i odpocznienie, które przedtem miała, 

 

то все це виразно свідчить про те, що такі думки походять від злого духа, ворога нашого поступу і вічного спасіння. 

 

c'est une marque évidente qu'elles procèdent du mauvais esprit, ennemi de notre avancement et de notre salut éternel. 

 

то это явный признак происхождения этих мыслей от злого духа, врага нашего преуспевания и вечного спасения. 

 

to jest wyraźny znak, że [myśl taka] pochodzi od złego ducha, nieprzyjaciela naszego postępu i zbawienia wiecznego. 

 

[334] Правило шосте. Коли відчуємо та впізнаємо ворога людського роду за зміїним його хвостом і за злою метою, до якої провадить, 

 

[334] Sixième règle. Quand l'ennemi de la nature humaine aura été découvert et reconnu à sa queue de serpent, c'est-à-dire par la fin pernicieuse à laquelle il nous porte, 

 

[334] Шестое: Когда мы откроем врага человеческого рода и опознаем его по «змеиному его хвосту» и по дурной цели, к которой он нас приводит, 

 

[334] Reguła 6. Gdy nieprzyjaciel natury ludzkiej da się odczuć i rozpoznać po swoim ogonie wężowym, i po złym celu, który podsuwa, 

 

то тоді душі, яку він у такий спосіб спокушав, корисно переглянути увесь перебіг добрих думок, ним навіяних, тобто і початок, 

 

il sera utile à la personne qui aura été tentée de reprendre aussitôt la suite des bonnes pensées qu'il lui a suggérées, d'en examiner le principe, 

 

то тогда полезно тому, кто им был искушаем, сейчас же восстановить последовательность добрых мыслей, им внушенных, и их начало, 

 

wtedy ten, co był kuszony, odniesie duży pożytek, jeśli zaraz potem rozważy przebieg dobrych myśli, które on mu poddawał, i początek ich, 

 

і як крок за кроком злий дух намагався змусити її відійти від тієї розкоші та духовної радости, що в них вона перебувала, і як кінець-кінцем привів її до свого злого наміру. 

 

et de voir comment, peu à peu, il a tâché de la faire déchoir de la suavité et de la joie spirituelle dans laquelle elle était, jusqu'à l'amener à sa fin dépravée. 

 

и как мало-помалу враг соделал так, что заставил нас отойти от сладости и духовного радования, в которых [душа] пребывала, и привел ее к превратному своему замыслу. 

 

i jak powoli starał się odciągnąć go od owej słodyczy i radości duchownej, w, której się znajdował, aby go doprowadzić do swego przewrotnego zamiaru; 

 

Цей досвід, сприйнятий і засвоєний, допоможе нам надалі уникати таких-ото характерних для ворога пасток. 

 

L'expérience qu'elle acquerra par cette recherche et cette observation lui fournira les moyens de se mettre en garde dans la suite contre les artifices ordinaires de l'ennemi. 

 

Итак, этот опыт, воспринятый и усвоенный, да поможет нам впредь избегать обычных козней [врага]. 

 

i tak dzięki temu doświadczeniu, przeżytemu i zachowanemu w pamięci, niech się w przyszłości strzeże przed jego podstępami, które zwykł podsuwać. 

 

[335] Правило сьоме. У тих, хто прямує від доброго до ще кращого, добрий ангел торкається душі лагідно, легко і м’яко, наче ото крапля води, яка всмоктується у губку; 

 

[335] Septième règle. Le bon Ange a coutume de toucher doucement, légèrement et suavement l'âme de ceux qui font chaque jour des progrès dans la vertu; c'est, pour ainsi dire, une goutte d'eau qui pénètre une éponge. 

 

[335] Седьмое: У тех, кто идет от хорошего к лучшему, добрый ангел касается души тихо, легко и мягко, как капля воды, проникающая в губку; 

 

[335] Reguła 7. U tych, co postępują od dobrego do lepszego, anioł dobry dotyka takiej duszy słodko, lekko i łagodnie, jakby kropla wody wnikała w gąbkę; 

 

злий ангел натомість торкається душі грубо, з шумом і неспокоєм, як крапля, що падає на камінь. 

 

Le mauvais Ange, au contraire, la touche durement, avec bruit et agitation, comme l'eau qui tombe sur la pierre. 

 

злой же ангел дотрагивается грубо, с шумом и беспокойством, подобно тому как капля воды падает на камень. 

 

duch zaś zły dotyka takiej duszy ostro, z odgłosem i niepokojem, jak kiedy kropla wody spada na kamień. 

 

У тих же, хто йде від поганого до гіршого, ці духи торкаються душі у протилежний спосіб. 

 

Quant à ceux qui vont de mal en pis, les mêmes esprits agissent sur eux d'une manière tout opposée. 

 

У тех же, кто идет от плохого к худшему, вышеупомянутые духи прикасаются к душе противоположным образом. 

 

U tych zaś, co postępują od złego do gorszego, te same duchy dotykają duszy w sposób odwrotny. 

 

Причиною цього є ставлення до них душі – або негативне, або позитивне. Якщо ставлення негативне, то вони входять із шумом та гамором і їх легко помітити; 

 

La cause de cette diversité est dans la disposition même de l'âme, qui est contraire ou semblable à la leur. Si elle est contraire, ils entrent avec bruit et commotion; on sent facilement leur présence. 

 

Причина тому расположение души к этим ангелам – или отрицательное, или согласное; когда отрицательное, то входят [эти] духи с шумом и потрясением, так что вход их заметен; 

 

Powodem tego jest usposobienie duszy aniołom tym przeciwne lub podobne. Kiedy jest im przeciwne, wchodzą do duszy z hałasem, dając się odczuć wyraźnie; 

 

якщо ж ставлення позитивне, то вони входять потиху, буцім ото до власної оселі через відчинені двері. 

 

Si elle est semblable, ils entrent paisiblement et en silence, comme dans une maison qui leur appartient et dont la porte leur est ouverte. 

 

когда же согласное – то входят тихо, как в собственный дом и в открытую дверь. 

 

kiedy znów jest im podobne, wchodzą w milczeniu, jak do własnego domu przez drzwi otwarte. 

 

[336] Правило восьме. Коли втіха з’являється без попередньої причини, то хоч у ній і немає обману, оскільки, як уже зазначалося вище [330], вона походить від Господа Бога, 

 

[336] Huitième règle. Lorsque la consolation spirituelle est sans cause qui l'ait précédée, il est certain qu'elle est à l'abri de toute illusion, puisque, comme nous l'avons dit dans la seconde de ces règles, elle ne peut venir que de Dieu, notre Seigneur. 

 

[336] Восьмое: Когда утешение приходит без [предшествующей] причины, то, хотя в нем и нет обмана, ибо происходит от самого Господа, Бога нашего, как о сем сказано [во втором правиле]; 

 

[336] Reguła 8. Kiedy pocieszenie jest bez przyczyny uprzedniej, to choć nie ma w nim podstępu, bo jak się rzekło, pochodzi od samego Boga [330], 

 

проте людина духовна, якій Бог дарує таку втіху, має дуже ретельно й уважно розважати над цим досвідченням і відрізняти час, коли переживаємо саму втіху, від часу, 

 

Cependant la personne qui reçoit cette consolation doit apporter beaucoup d'attention et de vigilance à distinguer le temps même de la consolation du temps 

 

однако духовный муж, одаренный от Бога этим утешением, должен очень заботливо и прилежно разбирать и различать между временем самого утешения и последующим временем, 

 

niemniej człowiek duchowny, któremu Bóg daje takie pocieszenie, powinien z wielką czujnością i uwagą rozważyć i rozróżnić właściwy czas takiego, aktualnie trwającego, pocieszenia od czasu, 

 

коли душа ще зберігає тепло і насичена плодами втіхи, яка вже відійшла. 

 

qui la suit immédiatement. 

 

когда душа еще сохраняет теплоту и насыщенна благодатью и плодами прошедшего утешения. 

 

który po nim następuje, gdy dusza jest jeszcze rozpalona i odczuwa dobroć [Boga] i jakby resztki minionego pocieszenia. 

 

Бо часто саме в цей другий період ми діємо із своїх власних, звичних для нас міркувань, або ж унаслідок висновків, що випливають із наших понять та суджень, або під впливом доброго чи злого духа, 

 

Dans ce second temps, où l'âme est encore toute fervente, et comme pénétrée des restes précieux de la consolation passée, elle forme de son propre raisonnement, par une suite de ses habitudes naturelles et en conséquence de ses conceptions et de ses jugements, sous l'inspiration du bon ou du mauvais esprit, 

 

Действительно, в это последующее время душа по собственным, ей привычным соображениям и из заключений, вытекающих из ее идей и суждений под влиянием доброго или злого духа, 

 

Często bowiem w tym drugim czasie przez swoje własne rozważania płynące ze związków i wniosków między pojęciami i sądami, albo pod wpływem dobrego lub złego ducha, 

 

часто приймаючи рішення та утверджуючись у переконаннях, які не походять безпосередньо від Бога. 

 

des résolutions et des décisions qu'elle n'a pas reçues immédiatement de Dieu, notre Seigneur, 

 

часто принимает разные решения и советы, которые не были ей даны непосредственно Богом, Господом нашим; 

 

czyni dusza postanowienia i urabia sobie różne opinie, które nie są bezpośrednio dane od Boga, Pana naszego. 

 

Відтак їх потрібно старанно обміркувати перед тим, як повністю з ними погодитися чи виконати. 

 

et que, par conséquent, il est nécessaire de bien examiner avant de leur accorder une entière créance et de les mettre à exécution. 

 

и поэтому прежде, чем полностью соглашаться с ними и исполнять их, надо их весьма старательно разобрать. 

 

I dlatego trzeba je bardzo starannie badać, zanim się im da pełną wiarę i zanim się je wprowadzi w czyn. 

 

 

De la distribution des aumônes 

 

 

[337] [Reguły rozdawania jałmużn]

 

[337] ПРАВИЛА, яких потрібно дотримуватися, роздаючи милостиню 

 

[337] Règles à observer dans le ministère de la distribution des aumônes. 

 

[337] ПРАВИЛА, которые надо соблюдать при распределении милостыни 

 

W posłudze rozdawania jałmużn winno się zachować następujące reguły: 

 

[338] Правило перше. Якщо робимо дарунки своїм кревним, чи друзям, чи особам, яких любимо, то слід при цьому керуватися чотирма міркуваннями, про які вже почасти говорилося вище [184-187], коли мова йшла про вибір. 

 

[338] Première règle. Si je distribue des aumônes à des parents, à des amis ou à des personnes pour lesquelles je me sens de l'affection, je dois observer quatre points dont il a été fait mention dans la matière de l'élection. 

 

[338] Первое: Если я одариваю родителей, или друзей, или любимых мною лиц, то я должен руководиться четырьмя соображениями, о которых отчасти было сказано, когда речь шла о выборе. 

 

[338] Reguła 1. Jeśli rozdaję rodzinie lub przyjaciołom, albo osobom, do których jestem przywiązany, powinienem rozważyć cztery rzeczy, o których częściowo była już mowa przy temacie wyboru [184-187]. 

 

По-перше, любов, яка спонукає нас давати милостиню, має йти згори, від любови до Господа Бога, 

 

Le premier est que l'amour qui m'engage à faire l'aumône à ces personnes vienne du Ciel et ait sa source dans l'amour même que j'ai pour Dieu, notre Seigneur. 

 

Прежде всего, любовь, побуждающая меня и заставляющая давать милостыню, должна исходить свыше, от любви к Богу, Господу нашему. 

 

Pierwsza: Ta miłość, która mię skłania do dania jałmużny, powinna zstępować z góry, od miłości Boga, Pana naszego, 

 

так, щоб ми заздалегідь усвідомлювали, що та більша чи менша любов, яку відчуваємо до осіб, котрих обдаровуємо, є любов’ю до Бога і що саме Бог є причиною того, що любимо їх більше за інших. 

 

Je dois donc, avant d'agir, sentir intérieurement que l'amour plus ou moins grand que je leur porte est pour Dieu et voir Dieu dans le motif qui me fait les aimer davantage. 

 

Итак, с самого начала я должен сознавать, что моя большая или меньшая любовь к ним есть [любовь] Бога ради и что причина, по которой я их люблю более других, коренится в Боге. 

 

tak bym odczuwał w sobie, że większa lub mniejsza miłość którą mam do tych osób, jest miłością ze względu na Boga, i żeby Bóg jaśniał w tej racji, dla której kocham je więcej. 

 

[339] Правило друге. Уявивши собі людину, якої ніколи не бачили і не знаємо, 

 

[339] Le second consiste à me représenter un homme que je n'ai jamais vu ou connu 

 

[339] Второе: Хочу представить себе некоего человека, мною не виденного и мне не знакомого, 

 

[339] Reguła 2. Chcę przedstawić sobie człowieka, którego nigdy nie widział, ani go znam, 

 

і припустивши, що бажаємо їй досконалости у служінні та стані життя, а також віднайдення доброї міри у розподіленні милостині задля примноження Божої слави та вдосконалення власної душі, 

 

et à qui je désire toute la perfection à laquelle il peut atteindre dans l'exercice de son emploi; puis je ferai moi-même, ni plus ni moins, ce que je voudrais qu'il fît dans la distribution de ses aumônes, prenant pour moi la règle que je lui conseillerais de suivre et que je juge être conforme à la plus grande gloire de Dieu et à la plus grande perfection de son âme. 

 

и, предполагая, что желаю ему совершенства в исполнении обязанностей и в его состоянии, применю к самому себе тот способ, которым, согласно моему желанию, он [этот человек] руководствовался бы при отыскании средней меры в распределении милостыни для наибольшей славы Бога, Господа нашего, и большего совершенства души; 

 

ale pragnę dla niego wszelakiej doskonałości w jego urzędzie i stanie. Tę normę, którą chciałbym, żeby on zachował w sprawie rozdawania jałmużn dla większej chwały Boga, Pana naszego, i dla większej doskonałości jego duszy, 

 

потрібно застосувати ту ж – не більшу й не меншу – норму і дотримуватися того ж правила, що їх бажаємо іншому і вважаємо добрими для нього. 

 

и, поступая так, точно сохраню правило и меру, которые пожелал бы другому и которые считаю соответствующими большей славе Божией и совершенству души. 

 

i ja sam zastosuję w tej samej, ni mniej ni więcej, mierze. Zachowam więc regułę i miarę, której pragnę i którą uważam za dobrą dla drugiego człowieka. 

 

[340] Правило третє. Треба порозважати над тим, який спосіб і яку норму у служінні іншим хотіли б застосовувати упродовж цілого життя так, щоби й на смертному одрі не сумніватися у тому, що чинили правильно, і не відступати від них надалі у роздачі милостині. 

 

[340] Le troisième, à examiner, comme si je me trouvais à l'article de la mort, comment je voudrais m'être comporté dans l'exercice de mon emploi; et, me réglant sur ce que je désirerais alors avoir fait, le mettre en pratique maintenant. 

 

[340] Третье: Хочу представить, что я при смерти: способ и меру, которые желал бы тогда применить к обязанности [моего] служения другим, применю теперь и, руководясь ими, буду поступать так же в моих раздаяниях. 

 

[340] Reguła 3. Chcę rozważyć, jakbym już był w godzinie śmierci, tę postawę i tę normę, o której chciałbym wtedy mieć pewność, że je zachowałem w mej posłudze rozdawania jałmużn. A więc wedle tej normy będę postępował teraz, zachowując ją w moim rozdawaniu.