ДУХОВНІ ВПРАВИ СВЯТОГО ІГНАТІЯ ЛОЙОЛИ

Javascript DHTML Drop Down Menu Powered by dhtml-menu-builder.com
 

351-360

[351] Заувага шоста. Іноді така добра душа, зберігаючи вірність Церкві чи думкам наших зверхників, хоче щось сказати чи зробити задля Божої слави,  

 

[351] Sixième règle. Lorsqu'une âme pieuse désire dire ou faire quelque chose qui ne s'écarte, ni des usages de l'Église, ni des traditions de nos pères, et qu'elle croit propre à procurer la gloire de Dieu, notre Seigneur, 

 

[351] Шестoе:Иногда благая душа, [хранящая] верность Церкви или учению своих предстоятелей, желает что-либо сказать или сделать во славу Господа Бога. 

 

[351] Uwaga 6. Niekiedy taka dusza dobra chce w ramach wierności Kościołowi albo wedle myśli swoich przełożonych coś powiedzieć lub ucz nić na chwałę Boga, Pana naszego; 

 

проте ззовні приходить думка або спокуса цього не казати чи не робити, щоб, наприклад, не впасти у марнославство, чи з інших подібних причин. У такому випадку слід піднести свій розум до нашого Творця і Господа, 

 

s'il lui vient du dehors une pensée ou une tentation de ne pas dire ou faire cette chose, sous prétexte de vaine gloire ou d'autre défaut, qu'elle élève son entendement à son Créateur et Seigneur; 

 

Однако извне приходит мысль или искушение не говорить или не делать этого под предлогом того, что можно впасть в гордыню или иной порок и тому подобное. Тогда она должна направить ум свой ко Господу и Творцу своему, 

 

ale przychodzi jej z zewnątrz myśl lub pokusa, żeby tego nie mówiła lub nie czyniła, a to dla jakiejś podstępnej racji, np. że to by była próżna chwała itp. Wtedy dusza powinna wznieść swój umysł do swego Stwórcy i Pana, 

 

і якщо побачимо, що це відповідає нашому обов’язку служіння чи, принаймні, не суперечить йому, то маємо діяти всупереч такій спокусі, відповідаючи спокусникові словами святого Бернарда: “Не для тебе я почав і не для тебе закінчу”. 

 

et si elle voit que cette parole ou cette action tend au service de Dieu, ou du moins ne lui est pas contraire, qu'elle fasse ce qui est diamétralement opposé à ce que lui suggère la tentation, répondant à l'ennemi avec saint Bernard: Ce n'est pas pour toi que j'ai commencé, ce n'est pas pour toi que je cesserai. 

 

и если она увидит, что в этом долг ее служения, либо что это по крайней мере не противоречит ему, то должна поступить наперекор такому искушению, отвечая искусителю словами святого Бернарда: не ради тебя я начал, и не ради тебя окончу. 

 

a jeśli widzi, że to jest w zakresie należnej służby Bożej, albo że się jej przynajmniej nie sprzeciwia, wtedy powinna postąpić wręcz przeciwnie niż chce kusiciel i odpowiedzieć mu ze św. Bernardem: "Nie ze względu na ciebie zacząłem i nie ze względu na ciebie skończę". 

 

[ПРАВИЛА ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ДУМАТИ, СУДИТИ І ВІДЧУВАТИ РАЗОМ ІЗ ЦЕРКВОЮ] 

 

De la soumission à l'Église 

 

 

[352] [Reguły o trzymaniu z Kościołem]

 

[352] Щоб перебувати на правильній позиції у войовничій Церкві, потрібно дотримуватися таких ПРАВИЛ 

 

[352] Règles à suivre pour ne nous écarter jamais des véritables sentiments que nous devons avoir dans l'Église militante. 

 

[352] ДЛЯ ПРАВИЛЬНОГО СУЖДЕНИЯ, которое мы должны иметь [находясь] в воинствующей Церкви, послужат нижеследующие правила 

 

Dla zachowania prawdziwej postawy, jaką powinniśmy mieć w Kościele wojującym, należy przestrzegać następujących reguł. 

 

[353] Правило перше. Відклавши будь-яке власне судження, діяти так, щоб наш розум завжди був готовий виявити послух у всьому справжній невісті Господа нашого Ісуса Христа, святій матері нашій ієрархічній Церкві. 

 

[353] Première règle. Renoncer à tout jugement propre et se tenir prêt à obéir promptement à la véritable Épouse de Jésus-Christ, notre Seigneur, c'est-à-dire à la sainte Église hiérarchique, notre Mère. 

 

[353] Первое: Отрешившись от всякого собственного суждения, надо иметь душу готовую и скорую на послушание во всем истинной невесте Христа Господа нашего, то есть Святой нашей Матери, иерархической Церкви. 

 

[353] Reguła 1. Odłożywszy na bok wszelki sąd własny powinniśmy trzymać umysł nasz gotowy i skory do posłuszeństwa we wszystkim prawdziwej Oblubienicy Chrystusa, Pana naszego, a jest nią nasza święta Matka – Kościół Hierarchiczny. 

 

[354] Правило друге. Хвалити сповідь перед священиком, долучення до Святих Таїнств щороку, краще – щомісяця, і ще краще – щотижня, додержуючись при цьому належних умов. 

 

[354] Deuxième règle. Louer la confession sacramentelle, la réception du très saint sacrement de l'Eucharistie au moins une fois dans l'année, beaucoup plus tous les mois, et plus encore chaque semaine, avec les dispositions requises et convenables. 

 

[354] Второе: Восхвалять исповедь перед иереем и причащение Святых Тайн, совершаемые ежегодно, а еще лучше каждый месяц или каждый день, соблюдая требуемые и подобающие условия. 

 

[354] Reguła 2. Pochwalać spowiedź przed kapłanem i przyjmowanie Najświętszego Sakramentu raz w rok, a jeszcze bardziej co miesiąc, a jeszcze o wiele lepiej co tydzień, z zachowaniem wymaganych i należnych warunków. 

 

[355] Правило третє. Схвалювати часту участь у святій Літургії, а також співання піснеспівів, псалмів та довгих молитов у церкві і поза нею; 

 

[355] Troisième règle. Louer l'usage d'entendre souvent la sainte Messe; louer de même les chants ecclésiastiques, la psalmodie et les prières, même prolongées, dans l'église ou dans tout autre lieu convenable. 

 

[355] Третье: Восхвалять частое присутствование на Божественной Литургии, а также пение гимнов, псалмов и продолжительных молитв в храме или вне его; 

 

[355] Reguła 3. Pochwalać częste słuchanie mszy, a także śpiewy, psalmy i długie modlitwy w kościele i poza nim; 

 

так само й години, встановлені для відправи богослужінь церковного правила, всіляких молитов та всіх канонічних часів. 

 

Approuver la détermination de certaines heures pour la célébration de l'Office divin, pour la récitation des Heures canoniales et de toute autre prière. 

 

также время, положенное для всякого богослужения и молитвы и всех канонических часов. 

 

podobnie godziny ustanowione w pewnych porach, przeznaczone na całe oficjum [chórowe] i na wszelkie modlitwy i godziny kanoniczne. 

 

[356] Правило четверте. Вельми вихваляти монашество, дівицтво й утримання; також і подружжя, проте меншою мірою, ніж будь-що з переліченого попередньо. 

 

[356] Quatrième règle. Louer beaucoup les ordres religieux, la virginité et la continence et ne pas louer autant le mariage. 

 

[356] Четвертое: Весьма восхвалять монашество, девство и воздержание; также и брак, но менее, нежели предыдущие. 

 

[356] Reguła 4. Pochwalać wielce zakony, dziewictwo, wstrzemięźliwość; małżeństwo też, ale nie w tej mierze, co tamte. 

 

[357] Правило п’яте. Вихваляти монаші обіти послуху, вбогости та чистоти й інші обіти відречення, які провадять до досконалости. 

 

[357] Cinquième règle. Louer les voeux de religion, d'obéissance, de pauvreté, de chasteté, et les autres par lesquels on s'oblige à des oeuvres de surérogation et de perfection. 

 

[357] Пятое: Восхвалять монашеские обеты: послушания, нестяжания, целомудрия и другие добровольные обеты совершенства. 

 

[357] Reguła 5. Pochwalać śluby zakonne posłuszeństwa, ubóstwa i czystości i inne śluby doskonałości nadobowiązkowe. 

 

Також пам’ятати, що обіти мають стосуватися того, що сприяє досягненню євангельської досконалости, то не слід давати обіти, які від цієї мети віддаляють, наприклад, обіт стати купцем чи одружитися. 

 

Or, il est à remarquer que le voeu ayant essentiellement pour matière les choses qui se rapprochent davantage de la perfection évangélique, on ne doit pas faire voeu de ce qui s'en éloigne, comme d'entrer dans le commerce ou de s'engager dans le mariage. 

 

И надо заметить, что, поскольку обеты относятся ко всему тому, что приближает [нас] к евангельскому совершенству, нельзя давать обеты того, что от него удаляет: например, [обет] стать купцом или вступить в брак и так далее. 

 

Należy tu zwrócić uwagę, że ślub dotyczy tego, co zmierza do doskonałości ewangelicznej; przeto nie należy ślubować tego, co się od tej doskonałości oddala, np. uprawiania handlu lub zawarcia małżeństwa. 

 

[358] Правило шосте. Хвалити мощі святих, вшановуючи їх і молячись до святих; схвалювати стояння у храмі з нагоди певних свят, прощі, відпусти, ювілеї, хрестові походи та запалювання у храмах свічок. 

 

[358] Sixième règle. Louer l'usage de prier les Saints et de vénérer leurs reliques; louer les stations, les pèlerinages, les indulgences, les jubilés, les faveurs spirituelles accordées par les souverains Pontifes dans l'intention d'obtenir de Dieu le triomphe de l'Église sur les infidèles, l'usage de brûler des cierges dans nos temples. 

 

[358] Шестое: Восхвалять мощи святых: почитать их и молиться святым, [которым они принадлежат]; одобрять стояния (stationes), паломничества, индульгенции, юбилеи, крестовые буллы и возжигание свечей в церкви. 

 

[358] Reguła 6. Pochwalać [kult] relikwii świętych, okazując im cześć i modląc się do świętych. Pochwalać odprawianie stacji, pielgrzymki, odpusty, jubileusze, krucjaty i świece zapalane w kościołach. 

 

[359] Правило сьоме. Схвалювати церковні приписи щодо постів та стриманости, наприклад, під час Великого Посту, “постів чотирьох пір року”, у навечір’я празників, у п’ятниці і суботи; також і покути, не тільки внутрішні, але й зовнішні. 

 

[359] Septième règle. Louer les lois de l'Église relativement aux jeûnes et aux abstinences du Carême, des Quatre-Temps, des Vigiles, du vendredi et du samedi; louer aussi les pénitences, non seulement intérieures, mais encore extérieures. 

 

[359] Седьмое: Восхвалять церковные постановления, касающиеся постов и воздержания, например сорокадневный пост, посты «четырех времен года», в кануны праздников, в пятницы и субботы; такое покаяние (эпитимия) не только внутреннее, но и внешнее. 

 

[359] Reguła 7. Pochwalać przepisy o postach i wstrzemięźliwości, np. w Wielkim Poście, w suche dni, w wigilie, w piątki i w soboty. Podobnie i pokuty i to nie tylko wewnętrzne, ale i zewnętrzne. 

 

[360] Правило восьме. Вихваляти будівлі та оздоблення церков, а також статуї та ікони, які слід вшановувати залежно від того, кого вони зображають. 

 

[360] Huitième règle. Louer le zèle pour la construction et l'ornement des églises; louer de même l'usage des tableaux et des statues et les vénérer en vue des objets qu'ils représentent. 

 

[360] Восьмое: Хвалить рвение к созданию и украшению храмов, а также почитание икон ради тех, кого они изображают. 

 

[360] Reguła 8. Pochwalać ozdabianie i budowanie kościołów; a także obrazy, które należy czcić z powodu tych osób [świętych], które wyobrażają.